Про принципи універсального дизайну в Баку (ФОТО)

Про принципи універсального дизайну в Баку (ФОТО) БАКУ ДОСТУПНІСТЬ РІВНІСТЬ УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ІНВАЛІДНІСТЬ

Про універсальний дизайн почали говорити вже давно. Сьогодні в Україні вже є багато прикладів цього напрямку в архітектурі. Але чи обмежуються принципи універсального дизайну лише архітектурою? Про яскраві зразки універсального дизайну в усіх сферах життєдіяльності, що знаходяться в місті Баку дуже гарно описала Лариса Остролуцька, яка відвідувала місто із робочим візитом.

Кожна країна створює безпечні й рівні умови для своїх громадян з інвалідністю. Одним із критеріїв цих умов є безпечне й безбар’єрне середовище.

Велика Британія цей шлях розпочала із введення відповідного законодавства ще 1944 року (про доступність жилих приміщень), Європа – 1972, Північна Америка – 1968. ВООЗ ввела поняття “інтегративна архітектура” 1960. Велика Британія створила центр доступного середовища 1969 року. У Канаді з 1977 року архітектори впроваджували зміни з доступності і 1997 року група спеціалістів під керівництвом Рона Мейсона ввели термін “універсальний дизайн”.

Дизайн, який стосується послуг, законодавства, середовища, продукції тощо. Універсальний дизайн – це дизайн предметів, середовища, програм та послуг, покликаний зробити їх максимально можливою мірою придатними для використання для всіх людей без необхідності адаптації чи спеціального дизайну. Універсальний дизайн не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп людей з інвалідністю, де це необхідно (сайт УД). УД – для всіх! Для дітей, вагітних жінок, людей похилого віку, людей усіх видів інвалідності, тимчасової інвалідності, втомлених тощо. Не потрібно створювати щось окреме для кожної окремої категорії, а, створюючи, враховувати потреби всіх.

В умовах УД запрограмовано право на помилку, безпеку, легкість використання, зручність, гнучкість… усе зафіксовано в семи принципах УД:

Принцип 1 – Рівність та доступність використання.

Принцип 2 – Гнучкість використання.

Принцип 3 – Простота й інтуїтивність використання.

Принцип 4 – Доступно викладена інформація.

Принцип 5 – Терпимість до помилок.

Принцип 6 – Малі фізичні зусилля.

Принцип 7 – Наявність необхідного розміру, місця, простору.

У світі існує чотири види стандартів зі створення безбар’єрного середовища:

  • азіатський;
  • європейський;
  • канадський;
  • американських островів (поки не знаю, чому саме така назва).

У Конвенції ООН про права людей з інвалідністю в ст.2 зафіксовано поняття “Універсального дизайну”, то ж зупинимось на цій термінології.

У місті Баку ми побачили такі елементи УД.

Служба таксі для всіх. Баку до Євробачення закупили в Англії машини для таксі.

Вони зручні у використанні для людей з порушенням опорно-рухового апарату, порушенням слуху. Є відкидний пандус, салон великий. Вміщує 5 місць для посадки. Місце водія безпечне. Воно закрите, поруч із місцем водія багажне відділення. На дверях є червона лампочка, яка інформує людей із порушенням слуху про зачинені двері й рух машини – про безпеку.

Так таксі виглядає.

Готель. Звичайно з пандусом (трошки ненормативним, але прийнятним). Ліфт має такий виклик (фото).

Натискаєш потрібний поверх – на екрані висвічується літера “А”, “В”, “С” – номер ліфту. Заходиш у свій ліфт і він везе тебе на потрібний поверх. Уже в самому ліфті нічого натискати не потрібно.

У готелі було два номери для людей, які користуються візком. Але всі номери доступні.

Доступна їдальня. Номери й надписи в готелі мають шрифт Брайля.

У номері є чай, кава і цукор для різних вподобань (в тому числі для людей з діабетом).

Мило, шампунь не нормовані. Що робить зручним у використанні: комусь потрібно більше, комусь менше.

У готелі був банкомат, який робить обмін готівкової валюти. Це зручно. Не потрібно шукати банк, якщо він потрібний.

Підземні переходи обладнані ескалаторами й підйомниками. Зручно для всіх, особливо для людей похилого віку, вагітних, осіб з інвалідністю.

Туалети в загальних місцях доступні. Навіть дзеркало під нахилом, що зручно дітям, маленьким людям, особам у візках.

Дзеркало під кутом.

У вітринах магазинів для жіночого натільного одягу – і манекени повної комплекції жінки). Що дуже мене порадувало. Фото не виставляю.

Служба супроводу в аеропорту. Такі служби є в усіх міжнародних аеропортах, це вимога. Кожна країна проводить підготовку таких працівників самостійно.

Нас супроводжували від реєстрації до посадки у літак.

А в місті Києві зустрічали).

P.S. Прошу вибачення за неякісні фото.

Джерело: https://www.facebook.com/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*