«Славія» – школа рівних можливостей

Незважаючи на те, що сьогодні у суспільстві широко пропагується рівність та доступність для осіб з інвалідністю, деякі питання досі стоять дуже гостро. Одне із таких питань – це питання освіти. Сьогодні в освіти є такий напрямок – інклюзивна освіта. Вона передбачає навчання здорових дітей та дітей з особливостями не відокремлюючи їх. Але чи так це насправді? Тут є багато нюансів. Буває що дітям важко діставатися до навчального закладу, непросто прижитися у колективі, буває, що батьки здорових дітей виявляють незгоду із таким станом речей. Втім уже існують навчальні заклади, і навіть не один заклад, які успішно впроваджують інклюзивну освіту. До одного із таких закладів, школу «Славія», ми і завітали. «Славія» знаходиться у спальному районі Троєщина, міста Києва. Ми поговорили із директором цього закладу, Віктором Миколайовичем. Він розказав нам які труднощі й досягнення має школа.

Коли була заснована школа і які діти тут навчаються?

З початку свого існування школа «Славія» займалася інклюзивною освітою. Спочатку вона була створена Українським конгресом інвалідів, Іриною Валеріївною Крошко, та школи для дітей з особливими потребами. Через деякий час школа набула популярності, і до нас приєдналися здорові діти.

Школа заснована 2002 року. Спочатку це були дві школи. Одна школа на Оболоні, друга – в нас, на Троєщині. Дітей набираємо із різними вадами. Це – діти-аутисти, діти із затримкою психічного розвитку й діти з ДЦП (діти з проблемами пересування). Останнім часом ми почали набирати гіперактивних дітей.

Скільки дітей у класах?

Класи невеликі, до восьми чоловік.

Ви проводите якісь реабілітаційні заходи для дітей з інвалідністю?

По-перше, це уроки фізкультури. Вони трохи відрізняються від звичайних уроків. Працює фахівець із кожним окремо. Ми плануємо розвивати різновиди реабілітаційних заходів у нашій школі.

Чи організовуєте якісь заходи для дітей?

Так, організовуємо. Ми виїжджаємо на природу, організовуємо екскурсії містом. Є певні проблеми із транспортуванням людей на візках. Державної підтримки ми не маємо. Усе будується на ентузіазмі батьків. Вони допомагають в організації і транспортуванні.

Як проходить спілкування і взаємодія здорових дітей та дітей з особливими потребами?

З цим проблем немає. Здорові діти й діти з особливими потребами можуть навчатися разом. Вони дуже добре взаємодіють між собою. Коли, наприклад дитині з ДЦП важко піднятися на другий поверх, то здорові діти допомагають. Ми не розрізняємо здорових дітей і дітей з особливими потребами. Діти з інвалідністю роблять все те саме, що роблять здорові діти. Вони виконують усі роботи передбачені навчальною програмою. Один наш учень закінчив школу із золотою медаллю. Згодом люди, із числа наших вихованців отримали вищу освіту, стали журналістами. Зараз деякі наші вихованці також отримують вищу освіту.

Чи підтримуєте Ви зв’язок із Вашими випускниками?

Так, підтримуємо. Вони приходять, дзвонять, ми спілкуємося, проводимо зустрічі. Випускники нас не забувають.

Ви і надалі плануєте працювати у сфері інклюзивної освіти?

Так, ми плануємо і надалі набирати дітей із різним станом здоров’я. Навчання платне. Але для дітей з інвалідністю воно безкоштовне.

Антонович Вікторія

INVAK.INFO