Пацієнтам – чужі кінцівки

У Британії вперше пересадили обидві кисті пацієнтові, що втратив їх під час аварії три роки тому. Операція пройшла вдало, щоправда, медики побоюються, щоб у пацієнта не розвинулося психологічне відторгнення. Іноді, кажуть медики, людям буває важко сприйняти чужі частини тіла, пише газета “Експрес”.

У чому ж полягає складність такої операції?

– Треба з’єднати кістки, нерви, сухожилля, артерії, вени. Значно простіше пересадити руки на рівні нижньої третини передпліччя, там дві кістки, три великі стовпи нервів, судини. А під час трансплантації кисті значно більше роботи, ще й доволі кропіткої, – пояснює Василь Шмагой, лікар хірург-реабілітолог Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова. – Для порівняння: є дев’ять кісток зап’ястка з одного боку, нерви розгалужуються на багато дрібних і йдуть аж до кінчиків пальців. Усе це відновити дуже важко.

Тому під час такої операції має працювати кілька бригад лікарів. Перше завдання виконують трансплантологи, відновлюють кістки – це основа, тоді судинні хірурги приєднують і зшивають артерії, сухожилля. Потім бригада нейрохірургів зшиває нерви, після чого пластичні хірурги або трансплантологи зашивають шкіру. Тож залучено має бути щонайменше три бригади спеціалістів.

– Хірурги, котрі провели цю операцію, кажуть, що пацієнтові все життя потрібно буде приймати імуносупресори. Що це за препарати?

– Під час будь-якої трансплантації відбувається пересадження чужорідного тіла, організм його сприймає як чужий білок. Тож, щоб не розвинулася масивна алергічна реакція, не почалися процеси відторгнення, після такого оперативного втручання треба приймати препарати, що пригнічують роботу імунної системи. Такі ліки призначають на все життя, хоча згодом дозу можуть зменшити, адже частина тканин заміщатиметься своєю.

– А чому йдеться ще й про можливість розвитку психологічного бар’єра в такого пацієнта?

– Кисті чоловік втратив кілька років тому. Знадобиться допомога психолога, щоби пацієнт підсвідомо перелаштувався з “інваліда без кистей” на людину з руками. Є ризик, що надалі пацієнт сприйматиме кінцівки як протези. Зрештою, нервам також потрібен якийсь час, щоби прорости. Йдеться про доволі повільний процес – за чотири дні нерви проростають лише на один міліметр. А оскільки довжина кисті – сантиметрів п’ятнадцять, весь процес триватиме рік, а то й півтора. Лише за цей час цілком відновиться чутливість кистей, тоді ж пацієнт має навчитися рухати своїми новими кінцівками, не сприймаючи їх як щось чужорідне. Та загалом британські фахівці провели дуже важку й серйозну операцію, тож, сподіваємося, їхній пацієнт упорається з майбутніми труднощами й навчиться жити з новими руками.

Лариса Пецух

Фото medіkforum.ru