Ринок праці для людей з інвалідністю. Як це працює у Вінниці

Ринок праці для людей з інвалідністю. Як це працює у Вінниці ВІННИЦЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ РОБОТОДАВЕЦЬ СУПРОВІД ІНВАЛІДНІСТЬ

Вінниця є одним з найуспішніших лідерів по кількості працевлаштованих людей з інвалідністю. За останні півтора роки сотня таких осіб знайшли тут роботу. З них 26 скористалась новою послугою – супровід під час працевлаштування. Це 12 людей з порушенням слуху, які стали касирами, помічниками поварів, мерчандайзерами. Троє людей на візках стали продавцями-консультантами, людина з порушенням зору працює масажистом, декілька чоловік з ДЦП, працівники з ментальними порушеннями стали фасувальниками.

Попри високі показники, працевлаштування людей з інвалідністю, є справжнім викликом. Про це Вiнниця.info констатує директор вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів «Поділля» Роман Штогрин. У підопічному йому закладі навчаються та отримують перекваліфікацію люди з 23 регіонів України. Як для їх та роботодавців адаптовують під сучасний ринок праці, Роман розповів у інтерв’ю.

– Чому Вінниця вважається найкомфортнішим місцем для людей, які мають інвалідність?

– Цьому сприяє ряд факторів: системність роботи міської влади над благоустроєм і доступністю Вінниці, активні лідери серед людей з інвалідністю та батьків дітей, наявність мережі реабілітаційних установ. Незважаючи на це проблем дуже і дуже багато.

– Скільки нині у Вінниці таких людей, які приїхали до нас з інших регіонів?

– Щороку більше тисячі дітей і дорослих з різними порушеннями здоров’я разом з батьками приїжджають до Вінниці для отримання реабілітаційних послуг. В нашому місці розташовані дві державні реабілітаційні установи «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля» та «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь». Також маємо обласний і міський реабілітаційні центри. Такої кількості не має в жодному іншому місті країни. Тільки до нашої установи в минулому році люди приїжджали з 23 регіонів країни.

– Навчально-реабілітаційний центр, яка його функція, які професії можуть здобути? Скільки у вас нині підопічних? Який термін навчання?

– Наша основна функція – допомога людині з інвалідністю в самореалізації. А це не можливо без освіти, без роботи, без спілкування, без друзів, без вміння пересуватись по місту чи селу, без самообслуговування. Ми прагнемо щоб люди з інвалідністю мали вищу якість життя. Вчимо професіям. Ліцензували аж 26, щоб було з чого обирати. Займаємось працевлаштуванням. Доступні фізична, медична та соціально-психологічна реабілітація. Адаптовуємо професії під можливості людей з різними захворюваннями. Частину почали навчати тільки окремим професійним навикам оскільки не в змозі опанувати професію повністю. Слухачі в установі перебувають від 2-х до 9-ти місяців і залежить або від професії, або від виду реабілітаційної послуги.

– Скільки влаштували на роботу людей з інвалідністю протягом 2017 року та з початку поточного? Які загалом роботи можуть отримати ці люди?

– За останніх півтора року 97 осіб з інвалідністю знайшли роботу.26 людей скористалась новою послугою – супровід під час працевлаштування. Це 12 людей з порушенням слуху, які стали касирами, помічниками поварів, мерчандайзерами, троє людей на візках стали продавцями-консультантами, людина з порушенням зору працює масажистом, декілька чоловік з ДЦП, працівники з ментальними порушеннями стали фасувальниками. Взагалі працевлаштування є справжнім викликом. 74% людей з інвалідністю не працюють. А зайнятих людей з першою групою інвалідності тільки 7%. Проблема комплексна. Люди з інвалідністю самі в себе не вірять. Накладаються стереотипи роботодавців. Медики дивляться на людину з точки зору її обмежень, а не її можливостей. Надмірна опіка батьків. В наслідок невключеності людей з інвалідністю в ринок праці економіка країни недоотримує значні кошти.

– Аби влаштувати людину з інвалідністю на роботу, це важкий процес. Починаючи від фірми, яка бере цю людину. Як приклад, люди на візку. Для них спеціально перелаштовували каси, санвузли. Чи готовий бізнес на такі жертви? Чому у Вінниці є люди, які погоджуються приймати людей з інвалідністю, а у інших містах не хочуть?

– Дійсно важкий процес. Особливо якщо людина з вираженою інвалідністю чи ментальними порушеннями. Боротьба йде за кожне працевлаштування. На жаль, для роботодавців інвалідність є синонімом непрацездатності. Бізнес від незнання вважає, що на адаптацію робочих місць потрібно багато коштів. Практика показує, що це міф. Насправді потрібно лише розумно пристосувати робоче місце. Ті роботодавці з якими ми співпрацюємо переконуються в цьому. Не можна казати, що в нашому місті бізнес погоджується приймати на роботу, а в інших ні. Справа в тому, що ми у Вінниці побудували процес працевлаштування таким чином, що він завершується успішно. Ми взяли на себе посередницьку функцію. І бізнесу і людям з інвалідністю потрібна допомога. Адже бізнес не є фахівцем в питаннях інвалідності. Багато роботодавців вже мають досвід тому вже самі працевлаштовують людей з інвалідністю.

– Які перспективи центру?

– Ми поступово змінюємо формат роботу установи. Робимо акцент на працевлаштування та формування навиків самостійного життя. Хочемо прив’язати роботу установи до задоволення потреб роботодавців у працівниках з інвалідністю та реагувати на ринок праці. Продовжимо експериментувати з адаптації різних професії під можливості людей з інвалідністю. Маємо завершити проект «Нові можливості працевлаштування для людей з інвалідністю», який реалізується в межах спільної Програми ПРООН, ВООЗ, та МОП «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні». В планах створити перше в країні відділення з соціального супроводу людей з інвалідністю.

Фото Романа Штогрина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*