Сергій Кіпоренко: «Паратхеквондо – це спортсмени, сильні і духом, і тілом»

Сергій Кіпоренко: «Паратхеквондо – це спортсмени, сильні і духом, і тілом» СЕРГІЙ КІПОРЕНКО ЗМАГАННЯ ПАРАТХЕКВОНДО СПОРТСМЕН ЧЕМПІОНАТ

Нещодавно на території Вінницького спортивного комплексу «Колос» відбувся Чемпіонат України з паратхеквондо. Про те, як все було, хто переміг та який досвід отримали учасники, розповідав тренер ВО ДЮСШ «Колос» Сергій Кіпоренко.

Розкажіть, будь ласка, в чому була суть цих змагань?

– Паратхеквондо – це параолімпійський вид спорту, в якому беруть участь спортсмени з обмеженими опорно-руховими можливостями: у них частково або повністю відсутні кінцівки. Є дуже багато категорій і так званих класів, розподіл в яких ведеться згідно до того, яку фізичну ваду має спортсмен. Не всі класи беруть участь у Параолімпійських іграх.

Вкотре проходить Чемпіонат України з паратхеквондо?

– Це вже сьомий Чемпіонат у нашій державі, і три роки поспіль ми проводимо його у Вінниці та Літині.

З яких населених пунктів країни приїхали паратхеквондисти?

– На цьому Чемпіонаті були спортсмени із Запоріжжя, Сум, Кам’янець-Подільського, Харкова, Вінниці та Дніпра. Більше всього учасників прибуло з Вінницької області, а саме міста Ладижин – там у нас центр, у якому працює головний тренер збірної команди України Горумницький Сергій, який готує таких спортсменів.

Як відбувалися самі змагання? Виступали командами чи індивідуально?

– Учасники приїжджали командами, їх обов’язково супроводжував тренер, це головна вимога таких змагань. Були індивідуальні виступи, так як спортсменів таких класів у нас мало. За рішенням головного тренера класи об’єднали між собою, тобто спортсмени, які зазвичай один з одним не перетинаються на Чемпіонатах світу, тут мали змогу зустрітися, більше поспілкувались, познайомитись один з одним. І знаєте, навіть якщо спортсмен класу 47 програв спортсмену класу 49 – для світового рівня це не має значення, проте це означає, що учасники здобули дуже гарний досвід і дізнались щось нове для себе.

Як можете описати важливість таких змагань для України?

– Лозунг Всесвітньої федерації Тхеквондо звучить наступним чином: «Тхеквондо для всіх». Федерація робить все для того, щоб залучити якомога більше спортсменів різних вікових груп, соціальних слоїв, у тому числі і таких людей, у яких є якісь фізичні обмеження, набуті чи вроджені. Багато уваги приділяється цьому. Ми вже вдруге в Україні проводимо змагання з паратхеквондо, де беруть участь спортсмени з ДЦП і ті, які на інвалідних візках виступають. Намагаємося максимально їх задіювати. Наші діти з Ладижина також виступали на Чемпіонаті Європи в цьому році, зайняли перше командне місце серед жінок по паратхеквондо.

Чи запам’ятались Вам якісь окремі учасники?

– У нас цих спортсменів не так багато, і ми їх знаємо не перший рік. В тому і суть таких змагань, щоб об’єднати класи з класами, які між собою не пересікаються. Навіть той, що програвав, здобуває досвід. Сказати, що якась там зірка у нас «засяяла», ми не можемо. Наш провідний спортсмен Антон Швець не став чемпіоном, зайняв 2-3 місця, але він змагався не у своєму класі. Зараз для нас це не має значення. Є речі важливіші, ніж перемога.

Окрім того, у нас виступала дівчина із Запоріжжя, п’ятикратна Чемпіонка світу, належить до Всесвітньої алеї слави Тхеквондо. Спортсменів небагато, але вони імениті. Вони розвиваються. Це їх перемога насамперед над собою.

Розкажіть про Ваші плани на майбутнє.

– Наразі формується команда для подальшої участі у міжнародних змаганнях. В цьому році ми вже взяли участь у Чемпіонаті світу. Антон Швець посів друге місце. Чемпіонат України – це був своєрідний відбір. Незабаром командна з Антоном Швецем у складі полетить до США для участі у відкритому турнірі, який рейтинговий для Параолімпійських ігор. Ми робимо все для того, щоб наші учасники на них потрапили. Поки що в цьому відборі завдяки Антону ми – номер один. Але Всесвітня федерація об’єднала класи, і нашому спортсмену буде важко. В нього відсутні обидві верхні кінцівки, але його чекає змагання з іншими класами, де у спортсменів передбачена відсутність лише однієї кінцівки. Але ми ж, звичайно, будемо боротися. Це головне.

i-vin.info

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*