Конкурс читців шрифтом Брайля вперше відбувся на теренах Дніпропетровщини (ВІДЕО)

Участь в конкурсі взяли незрячі мешканці, але і для зрячої аудиторії організатори запропонували випробування. Наприклад, налити воду в склянку з зав’язаними очима або визначити крупу на дотик. Також всіх охочих запросили на майстер-клас із вивчення шрифту Брайля. Чому цей спосіб друку наразі вимирає в Україні та які альтернативи йому існують — дізнавалась Юлія Бублик.

Дев’ятеро незрячих людей стали учасниками першого на Дніпропетровщині конкурсу читців шрифтом Брайля. За завданням, текст для всіх — однаковий. Це твір Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки”.

Леся Лимар, інструкторка Українського товариства сліпих: «Запропонований текст і дано 3 хвилини. Хто прочитає найбільшу кількість знаків і буде читати найбільш виразно, той стане переможцем».

Олена Пошивана, суддя конкурсу читців шрифтом Брайля, вчителька-поліглотка: «Если по-честному, учитывать надо стаж слепоты. Одно дело, если человек с детства читает по Брайлю… Вот я читаю по Брайлю полвека!»

Павліна Івахнюк, учасниця конкурсу читців шрифтом Брайля: «З семи років читаю. А мені зараз 67 буде вже. Так що 60 років».

Результат Павліни Пилипівни — 43 рядки за три хвилини. Судді кажуть: це показник середньої швидкості читання. Сама жінка розповідає: шрифт Брайля дуже любить та рекомендує вивчати всім знайомим.

Леся Лимар, інструкторка Українського товариства сліпих: «Все більше мнемосхем з’являється, табличок шрифтом Брайля, також маркеровані ліки. Тому для використання у побуті — він необхідний».

Олена Пошивана, суддя конкурсу читців шрифтом Брайля, незряча вчителька-поліглотка: «Он не прекрасный — он серый и никакой. Но для нас — это действительно грамота! Это культура, приобщение к культуре».

Наразі товариство сліпих Дніпропетровщини включає 3,5 тисячі незрячих людей. Але за даними МСЕК, щороку три тисячі мешканців області отримують інвалідність зору. Для когось шрифт Брайля — спасіння, для когось — марна навичка. Адже книг для незрячих немає в широкому доступі: невеликими партіями їх друкує лише декілька видавництв.

Леся Лимар, інструкторка Українського товариства сліпих: «У Луцьку є студія друку шрифтом Брайля, у Львові друкують книги шрифтом Брайля, також у Києві. У Дніпрі поки що книг не друкували».

Навіть документи чи методичні матеріали для дітей треба було витискати вручну. Але 30 травня товариству сліпих подарували перший в області принтер, що друкує Брайлем. Кошти на нього збирали благодійники. Вартість пристрою сягає 200 тисяч гривень.

Катерина Ішкова, представниця благодійного фонду “Let`s Help!”: «Таких принтеров было приобретено 4. Это была Киевская область, Львовская, Одесская и Днепропетровская».

Однак такий принтер не призначений для друку книжок — лише для повсякденної документації. Тому література для незрячих і досі малодоступна. Обрати твір до вподоби тим паче не можливо. Існує електрона альтернатива книжкам — так званий “Брайлівський дисплей”. Це електромеханічний пристрій, який підключають до комп’ютера. Він відображує символи рельєфно-крапковим шрифтом. Єдиний недолік девайсу — вартість.

Олена Пошивана, суддя конкурсу читців шрифтом Брайля, незряча вчителька-поліглотка: «Не знаю з якого неба взяті ті ціни. Якби вони коштували так, щоб сліпий міг купити, то звичайно, із задоволенням я б читала по Брайлю, а не слухала синтетичну мову».

Аудіо-книжки поступово витісняють шрифт Брайля. Багато незрячих відмовляються від користування ним або і не починають вивчати взагалі. Віктор Волосюк родом із Луцька. Із крапковим шрифтом він познайомився у десять років. Але зараз використовує його лише для творчої самодіяльності.

Віктор Волосюк, учасник конкурсу читців шрифтом Брайля: «Я по Брайлю взагалі зараз не читаю: книжки беремо на касетах. Потім стали вже книжки на дисках, тепер — на флешках».

Відтак шрифт Брайля в Україні помирає. Попит на нього є, але недостатня кількість друкарень та зависока вартість електромеханічних книжок — пригнічують розвиток. Виходів — два: або шрифт зовсім зникне з ужитку, або влада нарешті зверне увагу на потреби незрячих.

Автор — Юлія Бублик

Камера — Тарас Іванов

сайт 9-го дніпровського телеканалу