Бібліотека УТОС у Коростені стала культурним осередком для незрячих

Бібліотека УТОС у Коростені стала культурним осередком для незрячих БРАЙЛЯ УТОС НЕЗРЯЧИХ

1 13 1nezryachie3 1
У Кореї розробили спеціальний мобільний телефон — без дисплея, але з панеллю для створення повідомлень шрифтом Брайля. У Чехії розробили вібруюче взуття, яке завдяки інфрачервоному промінню вловлює перешкоди й повідомляє про них людині. А в Миколаєві школяр розробив рукавичку, що працює за принципом ехолокації: наближаючись до перешкоди, вона вібрує / Фото з архіву «Дня»

Але сучасні інформаційні технології тут досі на вагу золота

Як же можуть утамувати духовну і культурну спрагу сліпі люди, котрі мешкають у невеликому місті? У Коростені для незрячих людей культурним осередком слугує бібліотека, яка розташована в Будинку культури УТОС. Тут завжди висока відвідуваність, що й не дивно, адже незрячі люди читають набагато більше, аніж ті, в кого немає проблем із зором. Щодня цей заклад відвідує понад 30 людей. Люди різного віку, серед них чимало теперішніх та колишніх працівників місцевого підприємства УТОС. До їхніх послуг — аудіокнижки та книжки, надруковані шрифтом Брайля. Читачі з досвідом віддають перевагу саме останнім, кажуть, що таким чином можуть відчути і правопис, і стиль автора. Відвідувачі коростенської Бібліотеки для сліпих люблять читати класику. Хоча й сучасна література є у фондах книгозбірні. Та проблема в тому, що її поповнення відбувається не тими темпами, якими хотілося б і читачам, і працівникам закладу. Стосовно спеціалізованої періодики, то нині лише газета «Промінь» надходить для читачів. Хоч і шукають спонсорів, які допомогли б закладу, але труднощів багато. А бажання читати в цієї категорії людей надзвичайно велике, бо для них це місток у світ спілкування. Власне, сама бібліотека для них таке місце, де вони мають можливість не лише поринути у світ літератури, а й взяти участь у мистецьких заходах, які організовують для них працівники закладу.

Завідувач бібліотеки Галина Лазарчук розповідає, що читачів дуже цікавлять зустрічі з місцевими поетами, та й серед незрячих коростенців є чимало тих, хто сам пише вірші. Організовані екскурсії, виставки художніх робіт, виконаних відвідувачами закладу, і різні інші заходи, які відбуваються в цьому культурному осередку для незрячих, роблять життя сліпих людей цікавішим і змістовнішим.

Зрозуміло, є й перешкоди в належному розвитку закладу. Брак коштів і гідної державної підтримки не дає змоги впровадити інноваційні технології. Однак колектив не збирається відступати перед труднощами.

До речі, в Житомирській області є вже приклади впровадження сучасних інформаційних технологій саме для потреб інвалідів, у тому числі й із зором. Кілька місяців тому в обласній науковій бібліотеці відкрито інклюзивний читальний зал за програмою проекту LEAP «Інтернет для читачів публічних бібліотек». Технічне обладнання сектору здійснено за фінансової підтримки Посольства США в Україні. Сектор «Інклюзивний читальний зал» пропонує послуги щодо відтворення інформації у формах, доступних для сприймання людьми з вадами зору і незрячими (синтезатор мови, збільшення зображення, шрифт Брайля), доступу до мережі Інтернет за допомогою програми екранного доступу JAWS 11.0 і дисплея Брайля Focus 40 Blue; збільшення, озвучення, читання текстів за допомогою портативного збільшувача тощо.

Продовження теми: «Проблеми, яких не бачимо»

Оксана Климчук, Житомирська область

«День»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*