На Тернопільщині немає чим виявляти вади слуху

На Тернопільщині немає чим виявляти вади слуху ОБЛАДНАННЯ

У ЛОР-кабінетах області дослідження слухової функції проводяться трьома способами: “живою мовою”, шляхом камертональних проб та аудіометрії. Про це повідомив позаштатний головний спеціаліст – сурдолог ДОЗ ТОДА Олександр Говда.

Однак через відсутність обладнання діагностувати захворювання слуху одразу можуть не всі медики. У результаті більшість пацієнтів змушені звертатися до обласних спеціалістів, а це спричиняє великі черги під їхніми кабінетами.

– Якщо перших дві методики, про які згадувалось раніше, використовують в усіх поліклінічних закладах, – каже лікар, – то аудіометри мають лише десять районів, зокрема, такі як: Борщівський, Бучацький, Заліщицький, Збаразький, Козівський, Кременецький, Монастириський, Теребовлянський та Тернопільський. Майже всі вони виготовлені у 80-ті роки минулого століття і наразі жоден з них не має відповідної повірки та сертифікатів ДП “Укрмедтестстандарт”.

За словами головного сурдолога області, турбує також відсутність аудіометричного обладнання у поліклініках Тернополя. Відповідно тернополяни змушені звертатися у лікувальні заклади обласного підпорядкування. У результаті біля лікарських кабінетів виникають великі черги.

– У зв’язку з відсутністю обладнання в лікувальних закладах міста торік 48% прийомів лікарем-сурдологом склали жителі обласного центру, що створює чергу та перевантаження у роботі працівників сурдологічного кабінету, – каже Олександр Говда.

Також є проблема з підготовкою медичних сестер ЛОР-кабінетів. Протягом останніх трьох років під час курсів підвищення кваліфікації навчання з проведення аудіометрій пройшли медичні сестри Бучацького, Монастириського, Чортківського, Тернопільського районів та поліклініки №2 м. Тернополя.

При сурдологічному кабінеті ТОКП проводяться всі необхідні обстеження органу слуху, за винятком динамічної імпедансометрії. Її не виконують через відсутність дороговартісного обладнання. Вартість імпедансного аудіометра, необхідного для даного виду обстеження, станом на квітень 2013 р. становить близько 120 тис. грн., портативного імпедансометра – майже 60 тис. грн.

Важливим напрямком роботи є слухопротезування. Право на нього мають громадяни віком 15-18 років, а також дорослі інваліди і члени їх сімей, що знаходяться на їхньому утриманні, студенти, учні середньо-спеціальних, професійно-технічних учбових закладів очних форм навчання.

За словами Олександра Говди, протягом 2010-2012 років на слухопротезування було виділено близько 100 тис. грн. при річній потребі 400 тис. грн. Тому першочергово протезували інвалідів війни у кількості 39 осіб, а також 152 ветерани війни та прирівняних до них пільговиків, 26 інвалідів загального захворювання.

Тижневик “Номер один”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*