У Хусті вирішували проблеми візочників

1 03 2 PA2206791 1 2. особливими потребами, інвалідів

1 03 2 PA2206791 1

Із кожним роком кількість людей із обмеженими фізичними можливостями у Закарпатті зростає, а останнім часом ще й багато хто повертається зі сходу без рук та ніг. Втративши здоров’я, перше, із чим зіштовхуються інваліди – це паперова чиновницька тяганина заради мізерних пільг, далі на них чекають реально низькі пенсії, неякісні протези, непристосованість міського середовища для життя на милицях чи на візку.

Ці та інші проблеми обговорювали під час засідання круглого столу у середу, 22 жовтня, у Хустській міській раді. Захід ініціювало Закарпатське обласне товариство інвалідів ВОІ «СОІУ».

Як зазначила начальник Хустського міського управління соціального захисту населення Марина Елек, у місті над Тисою наразі проживають 27 візочників. У кожного з них свої труднощі, але влада спільно з благодійниками намагається допомогти їм подолати труднощі. Зокрема, вже п’ять років поспіль у колишній столиці Карпатської України за сприяння доброчинної організації «Любов» проводиться міжнародний фестиваль інвалідів, на який з’їдаються люди з особливими потребами не тільки з усіх куточків України, але й із-за кордону.

Проте з боку самих фізично обмежених хустян лунали й справедливі нарікання на те, що в інвалідів виникає ряд побутових проблем на вулицях.

– Якщо ще аптеки більш-менш обладнані поручнями та пандусами, то більшість хустських магазинів – на жаль ні. Але ж людині, яка пересувається не самотужки, а в інвалідному візку, потрібні не тільки ліки, але й продукти, – розповіла для «Карпатського об’єктива» голова Хустського міськрайонного товариства інвалідів Ольга Литвин. – Крім того, більшість автобусів та маршруток не пристосовані для перевезення краян із особливими потребами, а водії не дотримуються правил і не під’їжджають до бордюру. До того ж, часто не реалізовується право на безкоштовний проїзд.

Секретар комітету доступності Закарпатської ОДА Василина Марко презентувала підсумки моніторингу, проведеного у 2012-1014 роках у Хусті. Зокрема, з її слів, згідно досліджень, волонтерами було перевірено 90 об’єктів громадського призначення і далеко не всі вони відповідають загальноприйнятим нормам, деякі обладнані пандусами зробленими «для галочки», якими люди на візках не можуть користуватися.

– Справді, в Хусті, в області, в Україні мало що робиться для того, аби люди з інвалідністю могли почуватися комфортно. Якщо у країнах Європи візочникам приділяється значна увага і держава усіляко намагається полегшити їм умови пересування, то у нас про існуючі проблеми намагаються навіть і не згадувати через брак коштів і небажання брати на себе додаткові клопоти, – заявив Хустський міський голова Володимир Кащук. – Та ми активно співпрацюємо з громадськими організаціями, намагаємось надавати інвалідам одноразову допомогу, за можливістю сприяємо у придбанні спеціалізованих засобів пересування. Звичайно, цього замало. Та в перспективі працюватимемо над тим, щоб максимально полегшити долю найменш соціально-незахищених краян.

Загалом метою зібрання було визначення проблем та потреб інвалідів, аби допомогти їм самоутвердитись. Разом з тим представники товариства ВОІ «СОІУ» прагнули привернути увагу чиновників до людей із особливими потребами і в той же час переконати самих візочників, що навіть пересуваючись на колесах можна бути оптимістом та вести активний спосіб життя.

1 03 2 PA2206751 2

Марина Алдон

«Карпатський об’єктив»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*