Дрогобич інклюзивний!?

Дрогобич інклюзивний!? ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ІНКЛЮЗІЯ

1 11 2 FXe4h2hmFuc 1

У Дрогобичі, 4 липня, у віллі Яроша відбувся тренінг-курс “Inclusive Friendly”, який організувала місцева ГО “Інститут Суспільних Ініціатив” (керівник Роксолана Буяк”).

Що ж воно таке і з чим його їдять?

Спершу, здавалося, що слово “інклюзія” зрозуміле, адже більшість з нас чули такий популярний вислів як “ол інклюзів”. Де “інклюзів”, це “включення”. Але, як виявилося, це надто штубацьке пояснення. І все не зовсім так. Як підказує “гугл”, інклюзія – це процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, і насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку.

Тема “інклюзивності” досить гостро була піднята після цьогорічного скандалу, що трапився у Львові, коли вигнали із ресторану хлопця із ДЦП Романа Кислюка. А до того, як розповіли лектори (Віталій Сергійчук – керівник проекту “Inclusive Friendly” та Ольга Палінчак), таке враження, що проблеми не було, але вони були і є. Й це при тому, що в Україні (станом на 2014) 3 млн людей з інвалідністю! Серед них і три мої рідні дядьки, два з яких через лікарську халатність стали “особливими”. Але це вже таке… в когось буває…

Це одразу дозволило замислитися, а чи є Дрогобич “інклюзивним”? Чи може відчути себе людина з особливими потребами повноцінною? Тренінг-курс проливав світло на чимало моментів: наприклад на те, як називати людей з особливими потребами. І тут радили слово “інвалід” замінити саме на “людина з особливими потребами”, або “людина з особливими можливостями”, адже там і там на перший план виступає саме “людина”. Це важливо!

Слухаючи та міркуючи далі, прогулюючись вулицями Дрогобича, виникає відчуття, що у місті нема такий людей. На жаль, це обман і чимало з них відділені від суспільства: знаходяться у своїх комірках або у спецзакладах. Лектори виголосили кілька разів одне твердження, що “ворогами” такий людей є, найперше, їх батьки. Чимало з них “картають” себе або ж виголошують “нас Бог покарав”, але дитина з інвалідністю – це не покарання!

Також присутні могли відчути себе “особливими”. Ходили із зав’язаними очима навколо будинків, переходили дорогу. Чесно кажучи, враження таке, що тебе щось як не зіб’є, то точно вгатить добре по чолі, а коли заходиш до приміщення, то таке враження, що стеля падає, а стіни підступають. І це тривало лише кілька хвилин, а декому доводиться з цим жити щоденно. Вчилися розмовляти і мовою жестів… Шкода, що прийшло небагато, а з іншого боку і час був надто робочий, але… новий досвід, це нова сторінка.

Далі мовилося і думалося ще про інші речі: про наші міста, які не надто доступні, а пандуси такі, що навіть людина без особливих потреб зверне собі шию. Досі згадую “мудрагельний” пандус на Бориславській 2 до колишнього відділення банку “Київська Русь”. Те саме банкомати та інші місця. Місто відокремлює. Після згаданого випадку з Романом Кисляком Львовом пронеслась “інклюзія”. На жаль, подібні речі чомусь трапляються після скандалів! Чесно кажучи, у нас не те що якісь приватні заклади, а навіть багато адмінбудівель не пристосовані до людей, які є частиною суспільства для якого існують вимушені кордони. Їх можна подолати. Головне – захотіти!

“Із великим задоволенням проведемо подібні тренінги для представників установ, ресторанів, кафе та інших громадських закладів Дрогобича. Мені дуже хочеться, аби кожен з нас поставив собі внутрішнє питання – а що я зробив, аби люди з особливими потребами в моєму місті могли спокійно попити кави на літній терасі, чи зайти в магазин бодай одного з торгівельних комплексів? Вірю, що Дрогобич крок за кроком йтиме до соціально відповідального міста.”, – розповіла DZ п.Роксолана Буяк.

До речі…

Друзі на днях розповіли вельми цікаву новину, що у дерев’яній церкві Йосафата (біля з/д вокзалу) свята літургія проводиться із сурдоперекладом. Це вже хочу на цьому тижні побачити на власні очі.

1 11 2 GYlVp5cx3XQ 2

Авторський курс “Inclusive Friendly” від Інституту Суспільних Ініціатив (ІСІ) був розроблений спільно з партнерами за сприяння Львівської обласної державної адміністрації та Британської Ради в Україні. Метою проекту є забезпечення комфортних умов для людей з особливими потребами у закладах громадського харчування, установ та об’єктів. Ще однією ціллю є створення інклюзивно привітного образу Львова та поширення успішних результатів проекту і на інші міста України. Одним з таких міст став і наш Дрогобич.

Олег Стецюк

фото ІСІ

DROHOBYCZER ZEITUNG (Дрогобичер Цайтунґ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*