Для дітей з інвалідністю, які залишилися без батьків, збудують малий груповий будинок

У таких установах житимуть діти з інвалідністю

Фото: vikna.if.ua

В Україні цьогоріч виділили кошти на створення 19 малих групових будинків у різних областях, які відкриють свої двері для дітей з інвалідністю вже наступного року. Що це за проект та де буде така установа на Львівщині, – «Львівська газета» дізнавалася у начальника служби у справах дітей обласної держадміністрації Володимира Лиса.

«Зараз на Львівщині будуємо перший малий груповий будинок у селі Бірки Яворівського району, але відкриття буде не скоріше, ніж наступного року. У ньому будуть жити діти з інвалідністю, які мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Такий заклад розрахований на невелику кількість діток – до 10. Для них створять умови, наближені до сімейних. Якщо образно: буде реформовуватися інтернат і дитина не матиме куди повертатися в район, тобто вона не влаштована в прийомну сім’ю чи в дитячий будинок сімейного типу, бо немає людей, які би взяли їх. То, саме такі дітки будуть жити у такому груповому будинку, жити там вони зможуть до 23 років»,– пояснює Лис.

За його словами, бажання створити такий заклад виявила ще одна громада на Львівщині, однак комісія змушена була відмовити:

«Пропонував побудувати малий груповий будинок ще один район, але ми їм відмовили: приміщення було не адаптоване. Мінрегіонбуд дало вже типовий проект – це одноповерхова споруда, площею до 260м² або до 300м², яка має бути максимально пристосована і для дітей на візку, щоб вони могли вільно переміщатися. По такому проекту ми й будуємо зараз на Яворівщині».

Чому важливо створювати такі заклади і чим вони відрізняються від існуючих інтернатів, Володимир Лис пояснює так:

«Я вважаю, що створювати такі заклади дуже важливо. В інтернатних закладах, де є по 100 чи більше дітей з певними вадами, де за них все роблять: куховарять, прибирають і таке інше. То в малих групових будиночках, діти матимуть можливість спілкуватись з односельцями, самі здобуватимуть певні навики. Ось в цьому й різниця між системою інституційного догляду і системою, наближеною до сімейних форм. Це те саме, що й дитячий будинок сімейного типу, але тут не буде батьків-вихователів – будуть виховники».

Він також переконаний, що малі групові будинки мають розташовуватись так, щоб діти постійно жили у громаді, щоб могли виконувати суспільно-корисну роботу, яка б допомагала їм пристосуватися до життя у суспільстві.

«Але, наголошую, ці будиночки будуть для тих дітей, яких ми не зможемо влаштувати в сімейні форми виховання, а сімейні форми це: опіка та піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу»,– каже начальник.

Зважаючи на таке уточнення, ми поцікавились чи багато сімей на Львівщині готові усиновити чи удочерити дитину, яка має інвалідність.

«Щоб так масово, то ні. Але в нас є достатньо позитивних випадків, коли діток, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям, батьки-вихователі або прийомні батьки – усиновлюють. Це при тому, що прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу отримують щомісячні виплати від держави, а коли дитину всиновлюють, то отримують одноразову допомогу як при народжені дитини. Люди намагаються зробити так, щоб дитина зайшла в сім’ю як своя»,– сказав пан Лис.

Пан Володимир також наголосив на тому, що до 2026 року влада планує реформувати більшість таких закладів в інші інституції, зокрема, і в малі групові будинки.

Мар’яна Галькович

Львівська газета