«Ми всі рівні, але різні» (ВІДЕО)

20.10.2017

Соціальний флеш-моб «Ми всі рівні, але різні» пройшов в Чернігові за ініціативи благодійної організації «Логос» на підтримку батьків і дітей інвалідів. Чи змогли організатори привернути увагу громадськості до проблем «унікальних дорослих дітей», з’ясовували наші кореспонденти.

Тетяна Полуянова — переселенка з Донбасу, два роки тому розпочала нове життя в Чернігові. Каже, було надзвичайно важко і переїзд сприймала як катастрофу. Допомогу ж знайшла у тих людей, хто, здавалося, сам потребує уваги і догляду. Через службу зайнятості запропонували працювати з людьми з особливими потребами.

Тетяна Полуянова, соціальний педагог БО «Логос»: «И я открыла для себя особенный мир. Более оптимистичных и мужественных людей, чем их родители, мамы прежде всего, я не знаю. Более благодарных, и жизнелюбивых… Им все интересно, они очень оптимистичны и терпеливы. Их не надо жалеть, с ними надо общаться на равных, да им помогать, но и очень многому у них учиться».

Тетяна – учасниця флеш-мобу «Ми всі рівні, але різні», який пройшов в Чернігові. З її легкої руки День інвалідів в чернігівській благодійній організації «Логос» називають тепер Днем унікальних людей. А роботу з «дорослими людьми» — своєрідною перевіркою власної душі.

Надія Лозбень, директор БО «Логос»: «Якщо говорити про доступність, то доступність фізична краще стала. Але доступність не тільки фізична, повинна бути ще й психологічна, щоб приймали таких людей як не зайвих у суспільстві, а як людей, які живуть серед нас і їм теж потрібна увага для того, щоб вони отримували ці соціальні послуги».

В «Логосі», члени якого на вулиці доводили містянам, що «Ми всі рівні, але різні», отримують послуги 32 людини віком від 22 до 43 років. Трудову реабілітацію, розвиток творчих здібностей, денний догляд могли б мати і більше «дорослих дітей», але немає фінансування соціальних потреб. Тож і тримаються на таких благодійних організаціях та… мамах.

Людмила Гулік, мати: «Додому ми так не рвемся, як рвемся ми в «Логос», рвемся до дітей. Вони друг друга розуміють так, що ми навіть не розуміємо».

Флеш-моб «Ми всі рівні, але різні» зібрав тих, кого майже не бачимо щодня поруч. Унікальні люди показували все, що вміють і чим живуть – а повз них йшли десятки звичайних перехожих… а зупинялися подивитися на дійство одиниці.