У Вінниці пройшов соціальний експеримент “Разом? Без обмежень? – Разом! Без обмежень!”

У Вінниці пройшов соціальний експеримент “Разом? Без обмежень? – Разом! Без обмежень!” ВІННИЦЯ НЕЗРЯЧИЙ НЕЧУЮЧИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ІНВАЛІДНІСТЬ

Вперше у Вінниці студенти особисто спробували, як це – бути на візку, незрячими та нечуючими. І супроводжували їх особи, котрі мають таку інвалідність. В цьому флешмобі брали участь 40 осіб. З місця події повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Студенти кафедри журналістики ДонНУ ім. Василя Стуса та слухачі Центру реабілітації для осіб з інвалідністю “Поділля” зібрались в центрі. Щоб згодом спробувати пересуватись у бік Європейської площі. Мета проекту – руйнування стереотипів у сприйнятті людей з інвалідністю.

– Ми прагнемо змінити ставлення людей до осіб із інвалідністю. Сьогодні студенти на власному досвіді спробували, як важко людям з інвалідністю пересуватися по місту, здійснювати покупки, користуватись громадським транспортом, – розповідає директор Центру реабілітації для осіб з інвалідністю “Поділля” Роман Штогрин. – У місті занадто мало спеціалізованого низькополого транспорту для людей, які пересуваються на візках. Не всюди будинки обладнані пандусами, їм важко пересуватися по тротуарах, оскільки вони не пристосовані для візків. Тому ми вирішили таким чином висвітлити цю проблему в масах. Це особливо актуально саме зараз, коли Центр “Поділля” планує програму по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Під час експерименту учасники подолали відстань 2.5 км від реабілітаційної установи до Європейської площі. Спробували здійснити покупки в магазинах та аптеках.

– Важко пересуватися по місту з пов’язкою на очах. Будь-який бордюр чи калюжа ставали великою перешкодою для пересування, – розповідає В’ячеслав, студент, що спробував себе у ролі незрячого. – В транспорті люди неохоче допомагали і часто висловлювали своє незадоволення. Вважаю, що вони не розуміють усіх тих складнощів, які щоденно долають особи з інвалідністю.

В’ячеслав пересувався по місту в супроводі психолога реабілітаційного центру Наталії Сугак, і зауважив, що не розуміє, як незрячі люди можуть самотужки рухатись по місту.

– Для нас, людей з вадами руху, важко пересуватись по Вінниці, адже низькополі тролейбуси часто їздять зі зламаними пандусами. Без сторонньої допомоги заїхати в них практично неможливо. По деяких маршрутах взагалі не їздить низькополий транспорт. Окрема історія також з банкоматами, магазинами та аптеками – не всюди вони облаштовані пандусами, – розповідає Олег Михайловський, який більше 16-ти років їздить на інвалідному візку.

За допомогою цього експерименту учасники та організатори заходу прагнуть звернути увагу влади до потреб осіб з інвалідністю.

Ярослав Бабій

Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*