Інклюзивна освіта: чи готові до цього педагоги Хмельниччини?

У будь-якому суспільстві, незалежно від рівня його суспільно-історичного, економічного та культурного розвитку, найбільш незахищеними в соціальному плані виявляються люди з обмеженими можливостями здоров’я.

Безсумнівно, що серйозні порушення в соматичній, психічній, руховій, поведінковій, інтелектуальній сферах ускладнюють або різко обмежують можливості самостійного встановлення особистістю повноцінних зв’язків з суспільством. І тут значну роль має відіграти інклюзивна освіта, одним з центральних завдань якої є допомога дітям з обмеженими фізичними можливостями в досягненні ними максимально можливого (індивідуально для кожного) рівня соціалізації, соціальної адаптації та інтеграції в суспільство.

Первинним і найважливішим етапом підготовки системи освіти до реалізації процесу інклюзії є етап психологічних змін і рівня професіоналізму її фахівців. Вже в початковий період розвитку інклюзивної освіти гостро постає проблема професійної, психологічної та методичної підготовки всіх фахівців масової школи до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, виявляється недостатня кількість спеціальних педагогів в інклюзивному освітньому середовищі, а також наявність психологічних бар’єрів і професійних стереотипів викладачів.

Професійна неготовність кадрів є основною проблемою широкого розповсюдження інклюзії в освіті на сьогодні та вимагає розвитку певної системи, орієнтованої на вивчення та поширення успішного досвіду.

Вчитель, підготовлений для роботи в збірних аудиторіях, має бути компетентним в галузі педагогіки та психології, що включає в себе «особливу» освіту – доступну для всіх, орієнтовану на освітні потреби різних дітей і їх індивідуальні особливості.

Розвиток інклюзивної освіти в нашій країні багато в чому залежить від позиції вищих навчальних закладів, від єдиної політики в підготовці педагогічних кадрів, від розуміння необхідності об’єднання наукових і методичних зусиль фахівців загальної та спеціальної освіти.

Нині в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії ефективно впроваджується система взаємодії вузу та закладів, де надається допомога «особливим діткам». Також майбутніх педагогів навчають та готують до роботи з різними категоріями дітей. Це надає змогу сформувати ефективну структуру інклюзивної освіти, в рамках якої відпрацьовуватимуться моделі психологічної підтримки та супроводу дітей з обмеженими можливостями та формуватиметься професійна досвідченість майбутніх педагогів.

– Питання інклюзивної освіти сьогодні на часі, – розповіла журналістові «Марічка NEWS» декан факультету дошкільного виховання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Леоніда Пісоцька. – Ми бачимо, як швидко входить в обіг саме поняття – інклюзивна освіта. Ми говоримо про те, що дітки з обмеженими можливостями, чи то фізичними, чи психічними захворюваннями, мають право перебувати в звичайному дитячому колективі, в звичайних групах дошкільного навчального закладу, адже це дуже важливо для них: таким діткам, як нікому, потрібна соціалізація. Звичайно, наш навчальний заклад готує студентів до роботи з такими дітьми. На факультеті дошкільної освіти у нас є додаткова спеціалізація – «Вихователь логопедичних груп», яку можна отримати, крім професії «Вихователь дітей дошкільного віку». Тобто це ті вихователі, які допомагатимуть логопедам проводити в дошкільному закладі логопедичну роботу. Наш заклад готує фахівців до роботи з дітьми, які мають вади мовлення: фонетичний недорозвиток, заїкання. А до роботи з дітьми, які мають більш важкі вади здоров’я, ми поки що системно не готуємо.

За словами Леоніди Станіславівни, спеціального напрямку, як, наприклад, у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, де існує факультет «Корекційної та соціальної педагогіки і психології», в академії поки що немає. Але є в закладі такі дисципліни, як «Дитяча психологія», де багато уваги приділяється саме особливостям роботи з дітьми, які мають затримку фізичного та психічного розвитку, з розладами поведінки, з дітками-аутистами. Також є дисципліна, яка називається «Організація роботи з різними категоріями дітей». Навчальний план з цієї дисципліни включає розгляд особливостей кожної категорії дітей, приклади організації правильної роботи з цими дітьми.

Академія працює за двома соціальними проектами. Одним з них є проект «Відкриті серця», орієнтований на співпрацю з «Хмельницьким міським центром соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Школа життя», та другий проект – із «Центром реабілітації та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю «Родинний затишок»», який має назву «Спільно веселитись – добро творити». Для вихованців цих закладів студенти навчаються організовувати дозвілля: проводять різноманітні розваги, влаштовують цікаві свята. Також вони надають всіляку допомогу вихователям таких закладів.

– Перший проект – наші студенти тричі на тиждень ходять до цього центра, проводять роботу, допомагають персоналу доглядати, нагодувати обмежених у рухах вихованців, – продовжує Леоніда Пісоцька. – Все це студенти роблять добровільно, на волонтерських засадах. Студенти цією роботою задоволені, дуже відповідально ставляться, зі щирістю, добротою. І це, незважаючи на те, що спочатку їм дуже незвично працювалося з такими дітьми, вони були не дуже готові до такого.

Деякі з викладачів закладу захистили кандидатську дисертацію зі «Спеціальної педагогіки» і викладають студентам саме дисципліни «Дефектологія», «Логопедія», «Психологія мовлення». Також вони беруть участь у різноманітних всеукраїнських та міжнародних конференціях з цієї тематики.

– Ми готуємо наших студентів до пропагандистської роботи, навчаємо їх вести роботу серед громадськості, серед батьків, з дітками яких вони працюватимуть, – пояснила педагог. – Потрібно наполягати на тому, що їхні дітки, хоч і особливі, але теж мають право та доступ до якісної освіти, і соціалізація таких людей є основною метою. Адже не всі батьки таких діток хочуть, щоб вони десь «фігурували», і намагаються якомога щільніше закрити таку дитину від зовнішнього світу. Наші дівчата-студентки проводять серед таких батьків бесіди. Адже сидіти в чотирьох стінах і боятись показати таку дитину світові – неправильно. Потрібно довести батькам необхідність робити все можливе, аби така дитина якомога частіше виходила в суспільство, отримувала емоції, які вона може отримати від соціуму, від спілкування з різними людьми.

В академії наразі вивчається «Соціальна педагогіка» як дисципліна, але незабаром планується дати їй спеціальну кваліфікацію «Соціальна педагогіка». Наразі заклад готується до ліцензування цієї справи, тобто цілком можливо, що вона зафункціонує у 2017 році. Що ж, підготовку фахівців для роботи в напрямку інклюзивної форми освіти в цьому закладі не залишають поза увагою, а навпаки активно впроваджують у практичні заняття майбутніх педагогів.

Ковальчук Ірина

Марічка News