Інклюзивна освіта: як розвивається цей напрямок у Черкасах

Інклюзивна освіта: як розвивається цей напрямок у Черкасах. черкаси, учень, інвалідність, інклюзивна освіта, інклюзія, person, indoor, table, sitting, child, clothing, toddler. A small child sitting on a table

47 дітей будуть навчатися, за прогнозом, у 39 інклюзивних класах 13 загальноосвітніх шкіл Черкас у 2018-2019 навчальному році. Це більше, ніж було. На кінець 2017-1018 навчального року таких учнів було 38 і вони вчилися у 32 класах.

По чотири інклюзивні класи будуть відкриті у ЗОШ №3, №6, №25, №26, №32, №34, шість – у №8, п’ять – у №10, два – у №22 і по одному – у ЗОШ №7 і №21. На інклюзивній формі навчання перебувають діти з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, інтелектуального розвитку, розповідає головний спеціаліст управління освіти департаменту освіти і гуманітарної політики Черкаської міської ради Ніна Байда.

У класі можуть навчатися 1-2 дитина на інклюзивній формі, для кожного з них розроблена індивідуальна навчальна програма, індивідуальний навчальний план та кількість корекційно-розвиткових занять – залежно від рекомендацій міської психолого-медичної консультації. Допомагатимуть опановувати навчальну програму таким діткам у класі асистенти вчителя. У минулому навчальному році у черкаських школах було 20 посад таких учителів. Корекцію надають вчитель-логопед і практичний психолог. Плюс школи можуть укладати договори з іншими фахівцями, що їх потребує учень.

Загалом у відповідній базі в Черкасах – понад 500 дітей з інвалідністю. Не виключено, що їх більше, бо є нюанс – якщо батьки не хочуть афішувати, що в них дитина – інвалід і не надали підтверджуючий документ, у базу даних таких дітей не включають.

«Якщо буде проведена реабілітаційна і корекційна робота, то за два роки дитина може перейти на навчання в загальноосвітню школу, не потребуючи більше інклюзивної форми», – зазначає Ніна Байда. Голова Черкаського обласного громадського об’єднання “Життя без бар’єрів” Леся Валяєва зауважує, що маємо проблему з неправильним розумінням суті інклюзії. Переважно люди помилково вважають, що інклюзія – це лише про інвалідність. А це поняття ширше.

„Ми проводили фокус-групу за участі вчителів початкової і середньої школи, представників дитячих садочків. Також збиралися з батьками, хотіли зробити зріз сприйняття інклюзивної освіти в усіх учасників процесу. З’ясувалося, що навіть серед освітян – одиниці, хто розуміє філософію інклюзивності! Мені ніхто з педагогів не відповів – що таке особливі освітні потреби? Бо в цьому випадку ми говоримо про освітні потреби і в цьому інклюзія. Освітня потреба може бути не лише в дитини з інвалідністю. Переселенець, дитина з національної меншини, ромські дітки – це вже ті категорії дітей, які потребують особливих підходів. Дитина з порушенням зору може не мати інвалідності, але вона потребує особливого підходу, дуже легкого – посадити на першу парту, забезпечити візуальне сприйняття матеріалу, – говорить Леся Валяєва. – В інклюзію включаються всі учасники освітнього процесу – вчителі, батьки, персонал школи, учні, місцева громада. На жаль, нерозуміння цієї системи, яка діє як єдиний організм, не дозволяє нам її впроваджувати. Бо йде неправильне сприйняття, що інклюзія – це інвалідність, це діти з інвалідністю”.

ПРОЧЕРК.інфо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*