Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації

Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації ОЛЕКСАНДРІВКА ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ПЕДАГОГ СЕМІНАР ІНКЛЮЗІЯ

15 травня на базі Олександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів відбувся семінар на тему «Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації» для заступників директорів навчальних закладів, педагогів, у яких є чи можливе впровадження інклюзивного підходу до навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Захід відбувся під гаслом «Створюємо світ, зручний для всіх» та за участі фахівців Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Соціальне партнерство у сфері освіти набуває широкого вжитку, зокрема, і для дітей з особливими потребами. Колектив Олександрівської школи прагне знайти ефективні форми, методи, технології власного розвитку у майбутньому, намітити ключові позиції саморозвитку, опановує роль агента змін та поширює практику соціальної активності. Директор школи Глущенко Н.В. вважає, що соціальне партнерство – це принципова необхідність сучасного буття і зазначає, що успішно розвивається той навчальний заклад, який відкритий для співпраці, швидше реагує на суспільні зміни, шукає нові ресурси для просування вперед. Наталія Василівна зазначила: «Розвиток партнерства, зокрема в інклюзивній освіті, – передумова виходу закладу на якісно новий рівень взаємин із органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями, іншими навчальними закладами. Для здійснення кроків до партнерства необхідний постійний пошук нових ресурсів для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, запровадження інновацій, розробка проектів, проведення педагогічних форумів, семінарів, що будуть враховувати інтереси всіх партнерів».

Саме ці аспекти були висвітлені під час роботи з учасниками семінару. Бабій Інна Володимирівна, доцент кафедри спеціальної освіти факультету дошкільної та спеціальної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, презентувала кластер порад практикам закладів освіти, батькам дітей з особливими освітніми потребами «Партнерство між родиною і закладом освіти – необхідна передумова успішної інклюзії» та провела майстер-клас «Нетрадиційні техніки малювання для дітей з особливими освітніми потребами». Інна Володимирівна розкрила актуальність проблеми формування позитивного ставлення здорових вихованців та їх батьків, педагогічного колективу до дітей з психофізичними порушеннями, звернула увагу присутніх на необхідність змін в підходах до освіти підростаючого покоління, вказала на необхідність раннього вивчення стану розвитку дитини та надання корекційної допомоги в дошкільному віці з метою покращення ситуації щодо навчання дітей у початковій школі.

Дичок Таїсія Петрівна, викладач кафедри спеціальної освіти факультету дошкільної та спеціальної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, показала майстер-клас “Казкотерапія у роботі з особливою дитиною (з використанням Метафоричних асоціативних карт)”.

Директор школи Глущенко Н.В. організувала проведення сесії «Стратегічного кафе» за темою «Інклюзивна освіта: разом крок за кроком», спрямованого на широкий обмін думками, ідеями й досвідом.

Заступники директорів шкіл з навчально-виховної роботи, фахівці інклюзивно-ресурсного центру, асистенти вчителів, педагоги, які працюють в інклюзивних класах, розширили та поглибили колективні знання щодо переваг та недоліків для кожного учасника освітнього процесу інклюзивного навчання, визначили умови ефективного інклюзивного навчання для осіб з особливими освітніми потребами та шляхи подолання бар’єрів щодо належної організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти, проектували засідання педагогічної ради «Інклюзивне навчання в Новій українські школі: створення ефективного освітнього середовища».

Учасники семінару взяли участь у засіданні круглого столу «Педагогіка партнерства: дитина, педагоги, батьки в інклюзивному просторі» Обговорено такі теми, як: цінність життя кожної особи, незалежно від її інтелекту, важливість програми раннього втручання для розвитку дитини, навчання особливих дітей: інклюзія, інтеграція, законодавчий аспект освітньої системи, архітектурна доступність навчальних закладів, педагогіка партнерства. Обговорення розпочалося коротким відеофрагментом з художнього фільму «Зірочки на землі». Доповідь Наталії Василівни ґрунтувалася на прикладі інклюзивної освіти в різних країнах світу, презентації «День народження є у кожного». Вона дібрала низку влучних тез, які показували, наскільки інтеграція у суспільство людей з особливими потребами визначає цивілізованість нації.

Учасники заходу переглянули відео про партнерство, досвід зарубіжних країн, інших регіонів нашої країни, обговорили розвиток інклюзії в дошкільних та позашкільних закладах.

Присутні висловили думку, що для того, щоб інклюзія активніше впроваджувалася у навчальні заклади, вже сьогодні необхідно змінювати погляди, переконання всіх учасників освітнього процесу: дітей, батьків, педагогів, обслуговуючого персоналу щодо навчання, соціалізації дітей з особливими освітніми потребами.

Ініціативною групою було сформульовано такі пропозиції та кроки, які б уможливили або пришвидшили налагодження якісної освіти для дітей з особливими потребами-

до влади:

  • організувати навчальні зустрічі та тренінги для педагогів і освітян, на яких можна було б поширювати інформацію про дітей з ООП та вчити фахівців нових підходів до їхнього навчання;
  • ініціювати просвітницьку кампанію для впровадження інклюзії у дитячих садочках, школах, позашкільних установах та інших інституціях;
  • зробити навчальний простір доступним, усунути наявні архітектурні бар’єри;
  • провести необхідну роботу зі спрощення процедур оформлення батьками обстежень дітей для організації інклюзивного навчання для дитини;

до освітян:

  • організувати навчальні зустрічі та тренінги для учнів шкіл, які б висвітлювали питання цінності, рівності, як будувати дружні стосунки з дітьми з особливими потребами;
  • активізувати просвітницьку роботу серед батьків;
  • використовувати новітні методики у навчальному процесі дітей з особливими потребами;
  • ініціювати створення в районі творчих груп педагогів із питань побудови ефективної інклюзивної вертикалі освітнього маршруту дітей з ООП;

до батьків:

  • об’єднуватися у спільноти для підтримки один одного і разом діяти;
  • розуміти виклики, які виникають перед освітянами і допомагати їм змінюватися і змінювати систему освіти;
  • активізувати волонтерський рух у своїх осередках;

до ЗМІ:

  • створити у своїх матеріалах образ гідної особи з особливими освітніми потребами, керуватися повагою;
  • всебічно і достовірно висвітлювати впровадження та реалізацію освітніх реформ для дітей з особливими потребами;
  • поширювати думку у суспільстві про необхідність інклюзивних класів у якнайбільшій кількості шкіл району;
  • створити інформаційну кампанію про освітні успіхи педагогів, реабілітологів, батьків, дітей, які мають особливі потреби і навчаються;
  • гідно висвітлювати працю та посаду «особливого» педагога.

Разом шукали шляхи вирішення проблем учителі, батьки, представники влади. Відбувся справжній діалог, точніше, полілог. І це можна вважати найбільшим досягненням заходу. Наталія Василіна зазначила: «Лише співпраця всіх сторін допоможе покращити освіту».

Загальний підсумок семінару та завдання щодо впровадження інклюзивної освіти визначила завідуюча методичним кабінетом КУ «Олександрійський районний центр із обслуговування закладів освіти» Олександрійської районної ради Кіровоградської області Мартюшина Тетяна Григорівна. І зробила це не тільки професійно, а й щиросердно, бо вона має практичний досвід роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: «Інклюзія – дуже важливе питання, це доказ зрілості нашого суспільства. Вона повинна бути корисною всім: дітям, батькам, вчителям і максимально відкривати потенціал дитини і розвивати її».

Але інклюзія не обмежується лише освітою. У цьому контексті особливу увагу потрібно приділяти інклюзивному вихованню суспільства в цілому, що дозволить змінити ставлення суспільства до дітей з особливими потребами, що своєю чергою дозволить їм стати повноправними членами цього суспільства. Україна повинна нарешті подолати бар’єри, як на рівні свідомості своїх громадян, так і на побутовому та інфраструктурному рівнях.

Олександрійська районна державна адміністрація

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*