У Луцьку канадські педагоги ділилися досвідом (ФОТО)

У Луцьку канадські педагоги ділилися досвідом (ФОТО) ЛУЦЬК ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ СЕМІНАР ІНВАЛІДНІСТЬ ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА

Луцька ЗОШ №20 прийняла близько сотні педагогів та психологів міста на Міжнародному науково-практичному семінарі «Сучасні інноваційні тенденції в освіті, навчанні та психолого-педагогічному супроводі дітей з особливими освітніми потребами: «Інклюзивна освіта: канадський досвід».

Захід відбувся 3 січня.

На початку семінару вступне слово взяв директор школи Валентин Коляно. Він привітав усіх присутніх із Новим Роком та наголосив на важливості обміну досвідом із закордонними колегами, адже це допомагає вдосконалювати власні напрацювання.

Родзинкою семінару став виступ канадської вчительки молодших класів, тренерки з новітніх технологій школи святого Мартіна з міста Едмонтон Яніни Дилан.

Вона детально розповіла про інклюзивну систему освіти Канади, впровадження технологій в інклюзивній освіті, функції асистента вчителя в контексті командної взаємодії, співпрацю із вчителем, забезпечення соціально-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами.

«Інклюзивна система освіти в Канаді дещо відрізняється від української, проте головний принцип залишається незмінним – ініціативність і робота в команді вчителя і асистента. Для того, аби вчитель мав змогу поспілкуватися із особливим учнем, з класом працює асистент. Це дає змогу вчителю зблизитись та подружитися з дитиною. Перше, з чого починається інклюзивна освіта в нашій школі, де такий тип навчання практикують близько 20 років, – це виховання толерантності, розуміння у здорових дітей до тих, хто потребує особливої уваги. Діти ніколи не дозволять собі насміхатися чи принижувати однокласника, який має інвалідність. Це величезний плюс. Діти розуміють, що я маю приділити час іншим учням, поспілкуватися і тому вони тихо працюють і не шумлять, щоб не заважати», – розповіла Яніна Дилан.

Та додала, що особисто в неї у класі є двоє особливих діток.

«Їхній день у школі починається із десятихвилинної бесіди про те, як почався ранок. Це допомагає дітям налаштуватися на позитив, вони відкриваються мені, готові довіряти та йти на діалог. Також я самостійно та будь-коли можу змінювати розклад для особливих діток. Не варто їх затискати у будь-які рамки. Приміром, якщо бачу, що дитина захопилася математикою – можу дати їй більше часу на обчислювання прикладів. Адже це цікаво учневі і якраз у цей момент ми досягаємо найефективніших результатів. То який сенс це зупиняти задля іншого уроку?

В одного хлопчика гостра форма аутизму. І буває таке, що йому потрібно побути самому. В той же час триває урок і потрібно, аби він працював. На такий випадок спеціально для нього посеред класу стоїть палатка, куди він може заховатися. Так, ми не створюємо дитині нових стресів, натомість допомагаємо інтегруватися у суспільство та допомагаємо разом з усіма розвиватися», – пояснює іноземна гостя.

Своїм досвідом поділилися і луцькі педагоги, адже інклюзія активно впроваджується й в освітні заклади області.

Зауважимо, що на Волині інклюзивним навчання охопили 300 учнів, а в Луцьку інклюзію активно впроваджують не лише в школах, а й ДНЗ.

Волинські Новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*