Зароблені кошти інвалідам найбажаніші

Зароблені кошти інвалідам найбажаніші ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ ІНВАЛІДІВ

Житомирський спеціалізований пункт служби зайнятості — єдиний в Україні

Робота для людей з обмеженими фізичними можливостями — це не тільки можливість поліпшити своє матеріальне становище, а насамперед шанс відчути себе повноправним членом трудового колективу, праця якого приносить користь суспільству. Не менш важливе завдання, щоб шлях до працевлаштування був якомога простішим і комфортнішим як для самого інваліда, так і не конфліктним для решти клієнтів служби зайнятості.

  1 21 P1012946 1
Інвалідність — не перешкода для пошуку роботи. Фото автора

Дискримінація — це байдужість

— Рішення про створення інформаційно-консультативного пункту для відвідувачів з особливими потребами приймалось непросто, — згадує керівник обласної служби зайнятості Ігор Іщенко. — Були побоювання, чи не розцінять це як дискримінацію інвалідів, хоча, на відміну від розташованої на околиці Житомира будівлі міського центру зайнятості, його спеціалізований підрозділ — у центральній частині міста, де сходяться практично всі маршрути громадського транспорту. Крім того, кожна хвилина робочого часу наших фахівців, оплаченого за державний кошт, має використовуватись максимально ефективно, а відвідувачі — не марудитись у чергах. Однак настільки напружений ритм прийому відвідувачів явно не розрахований на людей з особливими потребами, що створювало дискомфорт як для них самих, так і для наступних за ними клієнтів, на яких уже бракувало чітко регламентованого часу.

Нині у спеціалізованому інформаційно-консультативному пункті троє працівників, один з яких — психолог за освітою. Завдяки цьому відвідувачі з особливими потребами фактично без черг з’ясовують усі питання з працевлаштування, а також мають змогу краще зорієнтуватися з вибором зручних саме для них місць роботи. До речі, з часу внесення змін до законодавства, відповідно до яких особам з обмеженими фізичними можливостями надано право реєструватися як безробітні, кількість інвалідів, які перебували на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості, зросла майже вдвічі: з 256 у 2007 році до 449 — за 10 місяців цього року. На перший погляд, це лише близько чверті людей з особливими потребами, які обліковуються службою зайнятості загалом по області, однак якщо в районах це лише по кілька десятків інвалідів, то в Житомирі — кілька сотень.

Зрозуміло, що найавторитетніші експерти з доцільності існування цього спеціалізованого пункту — самі його клієнти. Отож надамо слово одному з них — дипломованому психологу Юрію Баришеву, для якого статус інваліда-«візочника» не став перепоною до здобуття очної вищої освіти:

— Дискримінацією була б байдужість до наших особливих потреб та їх ігнорування. Тимчасом як робота інформаційно-консультативного пункту міського центру зайнятості значно спрощує нам шлях до працевлаштування і повноцінного життя.

  1 21 P1012957 2
Через інформаційно-консультативний пункт дорога до працевлаштування — значно легша

Не місцем єдиним

— У нас працюють лише фахівці, які не байдужі до долі своїх підопічних, — переконаний Ігор Іщенко. — Та особлива відповідальність і увага — до працевлаштування людей з особливими потребами, для яких посильна робота, хоч як гучно це звучить, справді вікно у світ. Однак, на жаль, далеко не все залежить від служби зайнятості.

В цьому наочно переконує навіть побіжний аналіз статистичних даних. Важко не звернути увагу, що майже половина робочих місць, створених для інвалідів шляхом надання дотацій роботодавцям, припадає саме на Житомир. Тим часом передбачені законодавством пільги для підприємств, які працевлаштовують людей з обмеженими фізичними можливостями, однакові як в обласному центрі, так і в районах. Більше того, Фонд соціального захисту інвалідів навіть відшкодовує роботодавцям додаткові витрати на створення спеціальних робочих місць для цієї категорії громадян, зареєстрованих у державній службі зайнятості.

Та, як з прикрістю констатують фахівці, лише належним облаштуванням робочого місця проблема не розв’язується. Потрібно ще подбати про соціально-побутові умови зайнятого на виробництві інваліда — від доступного йому і безпечного маршруту пересування територією підприємства до такого «приземленого», але від того не менш болючого питання, як розрахований на відвідувачів з особливими потребами туалет. Компенсація витрат на все це законодавством не передбачена, внаслідок чого інколи дешевше платити штрафні санкції за відсутні робочі місця для інвалідів, ніж їх працевлаштовувати. Отож не дивно, що основним роботодавцем для людей з обмеженими фізичними можливостями залишаються підприємства громадських об’єднань інвалідів, де є сенс витрачатись на створення належних умов не тільки безпосередньо на робочих місцях.

Утім, недаремно східна мудрість стверджує, що навіть найдовша дорога розпочинається з першого кроку. В Житомирі завдяки небайдужості керівництва служби зайнятості вже зроблено вагомий внесок у благородну справу поліпшення умов для працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями. Результативність цієї ініціативи на сьогодні вже залежить не тільки від працівників служби, а й від кожного з нас. Допомогти інваліду перейти вулицю чи скористатись громадським транспортом — не важко, але ця допомога і наша небайдужість життєво потрібні цим людям.

Віктор Шпак

«Урядовий кур’єр»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*