Аутисти як цінні фахівці

Німеччині бракує висококваліфікованих фахівців, зокрема, в ІТ-сфері. Чимало аутистів володіють відповідними здібностями, однак знайти роботу все одно не можуть. Одна берлінська фірма допомагає вирішити проблему.

Вони мають високі фахові знання, вміють мислити логічно та аналітично, а також добре зосереджуватися. Це стосується й виконання тих завдань, які постійно повторюються. Вони заглиблюються у деталі й тонкощі процесів та є дуже вимогливими до якості. Здається, будь-який роботодавець хотів би мати саме таких співробітників.

Проте – не в цьому випадку, бо йдеться про аутистів, точніше хворих синдромом Асперґера. Людей з легкою формою аутизму в Німеччині близько 250 тисяч. Вони справді мають названі якості, але на ринку праці їх часто зараховують до категорії непрацездатних.

Тільки 15 відсотків людей, що мають синдром Асперґера, працевлаштовані. Причина в тому, що в них є проблеми з перебуванням у звичайному соціальному середовищі. Але саме цього вимагають роботодавці: праця в команді, “відчуття” колег та комунікативні здібності. Тобіас Альтрок, якому 26 років, є аутистом з синдромом Асперґера. У 12-му класі він був змушений полишити школу, і до листопада цього року шукав можливості для отримання професійної освіти.

“Оцінки – не причина”

“Заяв я написав цілу купу, але мене так нікуди й не взяли. Я намагався знайти місце в учбово-тренувальному центрі. Тоді й постала дилема, перед якою опиняється багато хто в подібній ситуації: допомога по безробіттю або праця з мінімальною зарплатою”, – розповідає Альтрок. “З оцінками це однозначно не пов’язано, мені про це часто говорили, – каже хлопець. – Психіатр пояснив, що й він не взяв би мене на роботу, якби я прийшов до нього на співбесіду. Просто по мені видно, що я – інший, і мій годинник тікає інакше, ніж це прийнято”.

На початку листопада Альтрок таки отримав шанс у професійному житті. Його взяли до берлінської фірми Auticon на посаду молодшого консультанта. Auticon є посередником, який допомагає працевлаштовувати аутистів як консультантів у сфері інформаційних технологій. Фірму заснував рік тому Дірк Мюллер-Ремус, який заради власного бізнесу пішов з посади менеджера в правлінні одного з підприємств, що спеціалізуються на медичній техніці.

“Таке перепланування відбулось через мого сина, який також має синдром Асперґера”, – каже Мюллер-Ремус. Його син практично позбавлений здатності організовувати своє буденне життя, але він наділений надзвичайними здібностями. Мюллер-Ремус не міг собі уявити, що його хлопець зможе колись працювати як звичайна людина: “Так і виникла ідея заснувати власне підприємство, яке б звертало увагу на сильні сторони аутистів”.

Добре у сфері менеджменту якості

Сильні сторони аутистів особливо проявляються у сфері менеджменту якості продуктів, пояснює Мюллер-Ремус. Вони мислять структуровано, аналітично й логічно. Оскільки існує доволі великий попит на фахівців з перевірки програмного забезпечення, його консалтингова IT-фірма вирішила спеціалізуватись на відповідному навчанні аутистів та наступному їх працевлаштуванні.

Багато хто з аутистів, які звертаються за допомогою до Auticon, уже мають необхідну базу фахових знань у сфері інформаційних технологій, які вони набули шляхом самоосвіти. Не є винятком тут і Альтрок. “З восьми років я займаюсь комп’ютерами, програмуванням, програмним забезпеченням та й логікою взагалі. Мене цікавить усе, що пов’язане з логікою та алгоритмами”, – каже Альтрок.

Аби IT-консультанти, набрані з аутистів, почувалися комфортно на роботі й не мали конфліктів із соціальним оточенням, Auticon пропонує роботодавцям послуги спеціальних інструкторів. Одним з них є Ельке Зенґ. На початкових стадіях роботи вона з’ясовує, які умови потрібні її “клієнтам”: яким має бути освітлення, яких звуків треба уникати, де повинен стояти робочий стіл, яка температура має в кімнаті.

Коли якась компанія забирає аутиста, інструктор піклується про облаштування його робочого місця та проводить бесіди з керівництвом та співробітниками щодо особливостей людей з синдромом Асперґера. “Багато хто лякається аутистів і боїться зробити щось неправильно”, – каже Зенґ. “Ми просто повинні належно поінформувати фірми про те, що в них працюватиме дещо інша особа, і які саме у неї особливості, – каже Мюллер-Ремус. – І як треба спілкуватись з таким співробітником”.

Планується розширення

На цей час Auticon працевлаштував у Берліні шість консультантів. До кінця року їх має бути уже 12. Весною наступного року також заплановано дати роботу ще шістьом аутистам у Мюнхені. Завдяки співпраці з телекомунікаційною компанією Vodafone розробляється проект у Дюссельдорфі, до якого мають долучити ще чотирьох аутистів. Auticon став першою в Німеччині фірмою, яка допомагає працевлаштовувати аутистів, хоча за межами країни подібні підприємства вже існують.

Син Мюллер-Ремуса поки що не скористався послугами татової фірми, оскільки його сильна сторона – музика. Батько каже, що лише 15 відсотків аутистів цікавляться сферою інформаційних технологій. Тому він розмірковує над тим, щоб суттєво розширити предмет діяльності своєї фірми. Так, щоб потім можна було вербувати людей, які знаються на музиці або мовах.

Для німецької економіки це означає використання великого потенціалу, який наразі не використовується, для держави – зменшення кількості людей, яким треба виплачувати допомогу з безробіття чи інші соціальні виплати. “Я чула дуже сумні й зворушливі історії, – каже Ельке Зенґ. – Для багатьох – і вони кажуть про це самі – це останній або єдиний шанс на ринку праці”. У Auticon вони за короткий час буквально розквітають. Нещодавно, як розповіла Зенґ, один співробітник повідомив їй, що має заплановану зустріч з психіатром, але більше не відчуває у ній потреби, бо тут, на роботі, йому дуже добре.

Інза Вреде / Олена Перепадя

Deutsche Welle