Закарпатські роботодавці неохоче працевлаштовують людей з інвалідністю

До першого березня роботодавцям необхідно подати до обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування людей із фізичними вадами.

У порівнянні з іншими регіонами Закарпаття має непоганий показник працевлаштованих інвалідів. Як розповіли Голосу Карпат у Фонді соціального захисту інвалідів 2016 роботодавців забезпечили 7185 робочих місць для працевлаштування.

Та, як з’ясувалося, навіть у найкращих звітах чимало людей з інвалідністю працевлаштовані лише на папері. За умови не називати його прізвища та підприємство, яким він керує, Валерій П. погодився розповісти, чому?

Роботодавцю не завжди хочеться створювати належні умови для людей із інвалідністю. Справа і в коштах, і в зайвих клопотах, на які просто не вистачає часу: обладнати пандус, створити відповідні санітарно-гігієнічні умови, щоб людина змогла вільно зайти в туалет. Тому роботодавці, аби не мати головного болю, просто знаходять людину (це легко зробити, приміром, у центрах зайнятості та й у тому ж Фонді), яка віддає необхідні документи і щомісячно просто отримує мінімальну зарплату, нічого не роблячи.

Валерій таким чином «працевлаштував» трьох інвалідів. Каже, що ніхто не скаржиться: він не має проблем із звітами, а інваліди спокійно «заробляють» на пенсію. Загалом, підприємець розуміє важливість питання, однак вважає, що проблема вирішується однобоко та дещо упереджено.

Серед моїх знайомих підприємців є такі, що платитимуть штрафи, але принципово не візьмуть людину з інвалідністю на роботу, навіть «на папері». Вони вважають, що переважна більшість інвалідів насправді не хоче влаштовуватися на роботу. Зручніше бути на утриманні. Працювати за півтори тисячі гривень з 9 до 18 години – непросте завдання.

У Центрі зайнятості цю інформацію частково підтвердили, правда, апелювали, знову ж таки, до роботодавців, мовляв, вони подають не дуже престижні вакансії, аби тільки виконати квоту.

Мають роботодавці до держави ще одне зауваження чи навіть претензію.

Встановлення квот, вимоги дотримуватися букв Закону, обов’язковість звіту – все це, на мою думку, формальність, і така ситуація далека від євростандартів. Думаєте, я не візьму на роботу толкового інженера чи програміста, навіть, якщо він без руки чи ноги? Візьму, бо ціную професіоналізм, а не наявність чи відсутність фізичних вад, – ділиться Валерій. – Але я не хочу тримати на роботі людину без освіти, без відповідних знань, лише заради «галочки» у звіті. Чому держава перекладає на мене те, чим взагалі-то повинна займатися вона? Подивіться, скільки інвалідів працює в держустановах? Я їх там щось не зустрічав. Чому принципові чиновники не беруть їх під свою опіку та нагляд?

Бюджетні установи Закарпаття не завжди виконують нормативи працевлаштування інвалідів. Перевірка, яку проводили спеціалісти обласної інспекції з питань праці, показала, що тільки в поодиноких випадках бюджетні установи дотримувалися законодавства. Відверто його ігнорували окремі районні державні адміністрації, відділи культури, відділи освіти районних адміністрацій, управління пенсійного фонду в районах, самостійні управління обласного рівня та територіальні органи центральних органів влади на Закарпатті.

Голос Карпат