Представниця ВООЗ в УКУ: «Проблема інвалідності більше пов’язана із ставленням до людей з обмеженими можливостями аніж з медициною»

Представниця ВООЗ в УКУ: «Проблема інвалідності більше пов’язана із ставленням до людей з обмеженими можливостями аніж з медициною» ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

  1 11 4 alx8226 1На міжнародній конференції з реабілітаційної медицини в Українському католицькому університеті представниця Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я Галина Радиш розповіла про західні стандарти щодо системи реабілітаційної медицини і спонукала учасників заходу порівняти їх із українською політикою у цій сфері.

Вона зауважила, що стандарти – це не якісь нав’язувані правила, а універсальний інструмент в роботі. У Європейському бюро ВООЗ Галина Радиш займається питаннями медичної інформації та реагування на надзвичайні ситуації.

«Інвалідність – це не медична проблема і навіть не проблема порушення функцій, а проблема рівності і ставлення до інвалідів. У цьому сенсі йдеться про доступ людей з обмеженими можливостями до всіх послуг щодо забезпечення охорони здоров’я. До прикладу, дитина з катарактою через порушення функцій зору не може читати, а відтак, не може ходити до школи як усі діти. На цьому рівні не реалізовується принцип рівності, і людина з обмеженими можливостями не може бути повноправним членом країни. Це бар’єри, які лежать в суспільній площині – проблеми з наданням послуг, фінансуванням і ставленням», – наголосила спікер.

У своїй доповіді вона окреслила роботу і завдання ВООЗ, зазначивши, що функцією організації є не відбудова лікарень чи фінансування їх появи, а в першу чергу забезпечення країни стандартами з прав на здоров’я.

ВООЗ формує світовий звіт з інвалідності, на основі якого складається глобальний план дій рекомендаційного характеру для всіх країн. Країни-учасники програми ООН мають певні зобов’язання цієї програми. Кожна окрема країна обговорює дані стандарти і приймає національний план дій, зауважила спікер. Останній документ є базою для розробки відповідних законів і стратегій щодо створення сервісів з охорони здоров’я включно з сервісами для людей з обмеженими можливостями.

  1 11 4 alx8257 2

За словами Галини Радиш, система реабілітаційної медицини вимагає комплексного підходу, в якому велике значення має політична воля країни – підтримка і започаткування навчальних програм для фізичних терапевтів та ерготерапевтів, а також облаштування архітектурного простору відповідно до потреб людей з обмеженими можливостями.

Представниця ВООЗ назвала три пункти ключових рекомендованих дій для країн: по-перше, забезпечення доступу до послуг з охорони здоров’я для людей з обмеженими можливостями (унеможливлення відмови у медичній допомозі людям, які потребують протезування, а також людям з хронічними захворюваннями); по-друге, сформувати ставлення до людей з обмеженими можливостями не як до інвалідів, а як до повноправних громадян; по-третє, легалізувати на законодавчому рівні доступ до послуг.

Існує певна кількість комплексних питань, які допомагають визначити, наскільки в країні реалізуються стандарти ВООЗ. Наразі меншість країн дотримується стовідсоткової їх реалізації, але з року в рік ситуація покращується, зауважила спікер. Зокрема, питання стосуються міжнародних зобов’язань країни щодо охорони здоров’я, політики і стратегії, стандартів і керівництва в реалізації фізичної реабілітації. Деякі з питань вона озвучила для учасників конференції: 1) чи має Україна підписані або ратифіковані міжнародні зобов’язання, пов’язані із правами людей з обмеженими можливостями? 2) чи є національне законодавство і чи згадується в ньому про реабілітацію? 3) чи є окремо зазначені в законодавстві допоміжні технології? 4) чи є національна політика або стратегія, чи окремо зазначена політика щодо людей з обмеженими можливостями? 5) чи є національний план і чи є національна агенція з координації цих питань? 6) чи є спеціалісти галузі – фізичні терапевти і ерготерапевти? 7) чи існує компенсація вартості витрат на послуги?

Під час дискусії учасники конференції зійшлися на тому, що в Україні треба більш активно проводити інформаційну кампанію щодо реабілітаційної медицини та перспектив її розвитку. Зокрема, можна знайти інформацію про приватні сервіси, але не вистачає інформації, у якій послідовності їх можна отримати.

Нагадаємо, з 4 по 6 листопада в Українському католицькому університеті відбувалася міжнародна конференція «Фізична реабілітація в Україні: нова модель, міжнародні стандарти, ефективна практика», у якій взяли участь 170 науковців, військових та цивільних медиків, а також спеціалістів в галузі охорони здоров’я із України, Канади, США та Європи. Конференція проводилася за підтримки Українського католицького університету, Світового Конгресу Українців, Канадсько-Української Фундації, Української Асоціації фізичної терапії, НАТО, EUCOM.

Український Католицький Університет

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*