Життя без бар’єрів. Незрячі люди потребують підтримки держави (ВІДЕО)

Життя без бар’єрів. Незрячі люди потребують підтримки держави (ВІДЕО) ВАДАМИ ЗОРУ НЕЗРЯЧИХ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДНІСТЮ

1 17 5 thumb-article-1Харків. Всі ці люди, не дивлячись не те, що мають вади зору, змогли реалізувати себе в житті. Те, що це було доволі складно і не приховують. От і Микола Дубов стикнувся з проблемами з самого дитинства. Каже, мав поганий зір, навчався в спецінтернаті, згодом закінчив виш. Але воднораз взагалі перестав бачити.

Микола Дубов юрист

Как-то в одночасье случилось несколько операций, резко ухудшилось зрение и с тех пор оно не возобновилось. 12 лет я уже практически ничего не вижу. В первый какой-то промежуток времени это было тяжело, просто психологически тяжело, но потом сам себе сказал возраст ещё достаточно молодой и я могу перебороть эту ситуацию. Продолжаю работать и по специальности, а также участвую в общественной и в культурной жизни.

За круглим столом учасники Всеукраїнського семінару з питань реабілітації людей з інвалідністю практично зі всієї країни. Вони зібрались, щоб разом з фахівцями соціальних служб та лідерами громадських організацій привернути увагу до незрячих, обговорити і спробувати вирішити проблемні питання як на регіональному так і державному рівнях.

Олег Лепетюк голова Харківської громадської організації незрячих юристів

Всіх цих людей об’єднує те, що вони намагаються покращити життя людей з вадами зору. Щоб представляти інтереси цих людей, обговорити законодавство, проблематику, донести все це до органів влади.

Місцем проведення цього конструктивного діалогу перша столиця обрана невипадково. Адже саме Харків, зазначають учасники семінару, був і залишається ініціатором багатьох нововведень щодо покращення умов життя людей з інвалідністю. Напрацювань, мовляв, багато, тож харків’яни готові поділитися своїм досвідом.

Ігор Шрамко юрист

Харків завжди був лідером, таким локомотивом по забезпеченню прав осіб з інвалідністю. Це і єдина соціальна мережа, яка існує в Харкові. Ми бачимо з вами, що збільшилась кількість озвучених світлофорів. Харків взагалі був ініціатором такого цікавого проект, як здійснення супроводу. Ця модель зараз фактично розповсюджена по всій Україні, але в Харкові було це започатковано. Було реалізовано і виготовлено рельєфні мапи з об’єктів соціальної сфери.

Втім проблеми, кажуть фахівці, ще залишаються і як кажуть, їх вирішення здебільшого стосується держави, як то забезпечення людей з вадами зору технічними засобами реабілітації.

Олег Лепетюк голова Харківської громадської організації незрячих юристів

Ні в 14, ні в 15-му році люди з вадами зору від держави не отримали жодного засобу реабілітації. Наприклад тростина, наприклад диктофон. Для незрячих там є 3,4 позиції, а ми потребуємо більшої кількості. Потрібен незрячому і спеціальний озвучений телефон, і комп’ютер, і спеціальна програма забезпечення. Держава забов’язалась створити український мовний синтезатор, який би говорив українською мовою, наразі його в Україні немає, ми зараз користуємся російським синтезатором і держава взагалі не дбає про людей з вадами зору.

Тож учасники семінару мають намір звернутися до КабМіну з проханням розробити механізм надання незрячим послуг секретаря читача, а також переглянути перелік засобів реабілітації, що, як вони вважають, є вкрай малим у порівнянні з тим, що надається іншим людьми з інвалідністю.


“Харьковские Известия”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*