Повернути радість спілкування і життя

Повернути радість спілкування і життя. іпр, черкаська область, відновлення, суспільство, інтеграція, person, tree, outdoor, clothing, military uniform, human face, standing, man, smile, people. A group of people standing next to a man in a military uniform

Повернути радість спілкування і життя. іпр, черкаська область, відновлення, суспільство, інтеграція

Сьогодні особливої уваги суспільства потребує не лише надання кваліфікованої медичної допомоги, а й вирішення комплексу питань медико-соціальної експертизи та реабілітації людей з інвалідністю. Про те, які нові підходи, нестандартні рішення й організаційні заходи впроваджує у своїй діяльності колектив комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», — у розповіді нашого кореспондента.

— Інвалідність має медичний, юридичний і соціальний аспекти, — роз’яснює головний лікар центру, заслужений лікар України Владлен Лепський (на знімку). — Аби поєднати ці «три кити», на яких тримається робота лікарів і реабілітація людей з інвалідністю, потрібно запроваджувати тісні міжсекторальні зв’язки. Фізичним, соціальним, психологічним відновленням осіб з обмеженими можливостями повинні займатися не лише медичні, а й соціальні працівники, профпатологи тощо. Лише спільна злагоджена робота фахівців різних відомств принесе успіх, допоможе інтегрувати у суспільство людей з інвалідністю.

Для цього, продовжує Владлен Володимирович, необхідно також створити цілісну універсальну систему медичної та соціальної реабілітації, яка в Україні поки що тільки формується. Така система могла б забезпечити комплекс заходів — від встановлення інвалідності до прогнозування перебігу хвороби, визначення методів реабілітації тощо. На жаль, відсутній послідовний процес між складанням індивідуальної програми реабілітації (далі ІПР) інваліда, її виконанням та контролем за виконанням цієї програми. На сьогодні існує прірва між переліком зазначених реабілітаційних заходів в ІПР та їх виконанням у закладах охорони здоров’я. Не відпрацьовано процедуру практичної реалізації ІПР. Кожен етап — від початку захворювання до встановлення групи інвалідності та подальшого реабілітаційного процесу — розпорошено по закладах охорони здоров’я, не налагоджено на достатньому рівні взаємозв’язок між ними.

— На жаль, — зазначає заступник головного лікаря Світлана Макаренко, — у Черкаській області відсутні спеціалізовані реабілітаційні заклади, в яких би надавались реабілітаційні послуги згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, хоч на її реалізацію і виділяються бюджетні кошти. Заходи з медичної реабілітації, визначені в ІПР, інваліди вимушені отримувати в стаціонарних відділеннях лікарень. З економічної точки зору, в сучасних умовах реформування галузі охорони здоров’я, це абсолютно не обґрунтовано, неефективно та не за призначенням використовується ліжко-фонд області, який потребує оптимізації.

Уже не один рік Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи спільно з науковими установами та громадськими організаціями людей з інвалідністю працює над розробкою та практичним впровадженням нових, сучасних видів реабілітації. Це нині особливо затребувано й актуально. У країні, яка захищає свій суверенітет від агресора, з’явилася нова категорія громадян — учасники та постраждалі під час проведення АТО. Зазвичай це молоді, активні люди, яких уже не влаштовують застарілі методи надання реабілітаційної допомоги.

Нині одним із нових напрямів медико-соціальної відновної допомоги є інклюзивний реабілітаційно-соціальний туризм, котрий набуває поширення і вже кілька років поспіль впроваджується й на Черкащині.

— Важливо, — додає Світлана Макаренко, — щоб і «інклюзивний туризм» як вид реабілітації було віднесено у нашій державі до «соціального або медичного туризму». Аби він кваліфікувався як подорожі, субсидовані державою з коштів, що виділяються на соціальні потреби.

Першим кроком до цього стало рішення Черкаської обласної ради «Програма розвитку туризму в Черкаській області на 2012—2020 роки». У довготерміновій програмі враховано пропозиції громадських організацій інвалідів та учасників ліквідації аварії на ЧАЕС про необхідність створення «Всеукраїнського Центру реабілітації інвалідів, чорнобильців та ветеранів». Центр покликаний надавати традиційні види реабілітації: соціальні, фізичні, фізкультурно-спортивні, психолого-педагогічні, психологічні, а також особливі — розвивати інклюзивний туризм та його окремі складники. У квітні 2018 року на засіданні координаційного комітету Черкаської ОДА з питань реабілітації інвалідів протокольним рішенням було підготовлено пояснювальну записку до Міністерства соціальної політики України про створення нового виду соціальної послуги інноваційно-адаптованими методами інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму для інвалідів, учасників бойових дій, АТО, чорнобильців.

За ініціативи Асоціації «Інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму», одним із засновником якої став Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи, та факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини започатковано і проведено два роки поспіль перший та другий студентські конкурси наукових проектів з інклюзивного туризму «Подорожуємо без бар’єрів». Унікальність цього конкурсу полягає у тому, що участь у розробці та захисті проектів брали також студенти з інвалідністю. Це підтверджує, що інклюзивний туризм — це не тільки цікаве, захопливе та змістовне проведення часу для людей з інвалідністю, а й значна самостійна науково-пошукова робота, пізнавальна діяльність.

Завдяки отриманню грантової допомоги Черкаської облдержадміністрації студенти університету розробили й апробували маршрути інклюзивного туризму. У рамках цього проекту було здійснено екскурсійні поїздки до музею Трипільської культури села Легедзине Тальнівського району, до обласного центру на перегляд вистави Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Відбулося також цікаве знайомство з Черкаським обласним художнім музеєм та місцевими пам’ятками історії та культури.

Одним із головних напрямів роботи з повноцінної інтеграції в соціум людей з інвалідністю є розвиток адаптивної фізичної культури. Його мета — формування у людей з обмеженими можливостями подолання необхідних фізичних навантажень, а також потреби у систематичних заняттях фізкультурою, веденні здорового способу життя. Адаптивна фізкультура допомагає не тільки фізичній та медичній реабілітації, а й психологічній та соціальній. Для людини з інвалідністю набагато більше важать не її особисті досягнення у фізичній підготовці, а можливість спілкуватися, ділитися з іншими своїми успіхами, переживаннями, невдачами. У цьому плані особливе місце посідають види колективних легкодозованих фізичних навантажень, які фактично не мають протипоказань. Йдеться, зокрема, про скандинавську ходьбу — піший рух з використанням спеціальних палиць. Сьогодні спільнота учасників АТО Черкащини активно впроваджує це активне, доступне навантаження у комплексну реабілітацію хворих та людей з обмеженими можливостями як складову фізичної, психологічної та психосоціальної реабілітації. Високоінтенсивний тренінг задіює до 90 відсотків усіх м’язів людини й правильно розподіляє навантаження по всьому тілу. Спеціалісти медичної реабілітації довели користь скандинавської ходьби у пацієнтів різного профілю: кардіологічного, пульмонологічного, опорно-рухового апарату, ендокринологічного, нервової системи та хворих з психічними розладами.

Нещодавно фахівцями центру зареєстровано один з патентів на авторське право щодо внесення скандинавської ходьби як різновиду інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму до процесу реабілітації учасників АТО.

Важливою умовою реабілітації пацієнтів, людей з інвалідністю є їхнє позитивне налаштування і віра у своє одужання. Медицина в усі часи часто мала зв’язок з релігією, а релігія — з лікуванням. Православна церква завжди з глибокою повагою ставилася до лікарської діяльності, спрямованої на зцілення хворого та полегшення людських страждань. Нині фахівці медицини відзначають важливість участі церкви у психологічній реабілітації військовослужбовців, які повертаються із зони бойових дій на сході України. Сучасна психологічна реабілітація нерозривно пов’язана з духовністю та відродженням віри суспільства у власні сили, свою армію і державу.

26 квітня 2017 року, в день 31-ї річниці аварії на ЧАЕС, у Черкасах урочисто відкрито й освячено унікальний храм-пам’ятник — «Чорнобильський Спас». Зведення нового духовного дому для тих, хто відвів від співвітчизників радіаційне лихо, стало можливим завдяки зусиллям колективу Черкаського центру медико-соціальної експертизи та його керівника, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, відомого черкаського мецената Владлена Лепського. За його ескізом було виготовлено золоту та срібну відзнаки — орден «Чорнобильський Спас», яким урочисто нагородили ліквідаторів, медпрацівників, представників влади, громадських активістів — усіх тих, хто допомагав у спорудженні святині. За ініціативи Владлена Володимировича створюється також «Книга пам’яті», до якої увійдуть імена та життєві історії героїв Черкащини, котрі ціною свого життя і здоров’я ліквідували наслідки найстрашнішої техногенної катастрофи в історії людства.

Окрім храму, який є центральною спорудою архітектурного ансамблю, у Соборному парку встановлено пам’ятний знак чорнобильцям — «І мертвим, і живим, і не народженим», хрест на вшанування жертв репресій та Голодомору. Нещодавно меморіал поповнився ще одним монументом — «Мужні незламні» — на честь загиблих українських воїнів у війні з російським агресором. В усіх цих громадських проектах брав участь колектив центру медико-соціальної експертизи разом з чорнобильцями, учасниками Революції Гідності та АТО.

Лідія Лісова

Фото Ігоря Кравчука

Черкаська область

„Голос України”

Напишіть відгук