Уповноважений з дотримання прав дитини та сім’ї взяла участь у засіданні Національної платформи «Україна дружня до аутизму»

Уповноважений з дотримання прав дитини та сім’ї взяла участь у засіданні Національної платформи «Україна дружня до аутизму». аксана філіпішина, аутизм, засідання, інклюзія, інтеграція, indoor, person, boy, computer, games. A man sitting on a table

14 березня представник Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина взяла участь у засіданні Національної платформи «Україна дружня до аутизму».

У своєму виступі представник Уповноваженого наголосила, що українські родини, які виховують дітей з аутизмом, залишаються сам на сам зі своїми проблемами.

За її словами, про це свідчить моніторинг, який здійснюється в рамках компетенції Уповноваженого. Здебільшого не громада чи місцеві органи влади ініціюють створення центрів з підтриманого проживання, раннього втручання, денного перебування та реабілітації дітей з аутизмом, а батьки, які виховують таку дитину. Найчастіші ці батьки і очолюють відповідні громадські організації та центри.

«Якщо в місті батьки є активними, мають можливість об’єднатися в громадські організації і боротися за права своїх дітей та допомагати їм, то в сільській місцевості cім’ї здебільшого залишаються з проблемою сам на сам та вимушено віддають дитину до інтернатного закладу», – наголосила Аксана Філіпішина.

На переконання представника Уповноваженого, національна стратегія реформування системи інституціонального догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки реалізовується не ефективно. Реформа здійснюється шляхом закриття закладів, затвердження регіональних планів за шаблоном і однаковим терміном затвердження. Тоді як регіони відрізняються і можливості та потреби там також різні.

Аксана Філіпішина зазначила, що ті інтернатні заклади, які функціонують і, в яких цілодобово перебувають діти, на жаль не застосовують у своїй роботі індивідуальний підхід до кожної дитини, формально здійснюється оцінка її потреб. Такі випадки зафіксовані у закладах Київської, Житомирської, Одеської областях. По суті дитині надається лише послуга проживання і утримання, а не реабілітації та соціалізації.

«Інклюзія мала б стати ефективним інструментом інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі і дітей з аутизмом, у суспільство. Проте звернення до Уповноваженого вказують на неготовність або небажання керівників навчальних закладів та педагогів до прийняття і роботи з дитиною, у тому числі з аутичним спектром розладу, ігнорування законних вимог батьків щодо створення необхідних умов для навчання дитини», – зазначила Представник Уповноваженого.

Вона також зосередилася і на проблемі відсутності відповідних фахівців на рівні інклюзивно-ресурсних центрів, які мають надавати послуги, зокрема, і супроводу для дитини з особливими освітніми потребами.

Аксана Філіпішина повідомила, що згідно з моніторингом дотримання прав дитини в умовах реформ, у 2018 році Інклюзивно-ресурсні центри створені не у всіх ОТГ. Так, із 17 перевірених територіальних громад – такі центри є тільки у 2.

«Звернення до Уповноваженого також відображають проблему, яка виникла через ліквідацію ПМПК без одночасного створення ІРЦ (Луганська область). Це призвело до того, що функція втрачена і дитина з особливими потребами не може реалізувати своє право на освіту через відсутність відповідного фахівця. Окрім того, навіть за наявності інклюзивно-ресурсного центру, не всі приміщення належним чином оснащені та відповідають вимогам Положення про ІРЦ, затвердженого відповідною постановою Уряду», – резюмувала Представник Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї.

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*