Захист прав людей з інвалідністю. До 100-річчя з дня народження Якова Батюка (ВІДЕО)

Захист прав людей з інвалідністю. До 100-річчя з дня народження Якова Батюка (ВІДЕО). яків батюк, круглий стіл, незрячий, правозахист, інвалідність, indoor, floor, table, person, computer, laptop, clothing, office building, people, desk. A group of people sitting at a desk

Захист прав людей з інвалідністю. До 100-річчя з дня народження Якова Батюка. яків батюк, круглий стіл, незрячий, правозахист, інвалідність

Прес-центр «Укрінформ». 14 травня 12.00 – Верховенство права і суспільства чи верховенство влади та інвалідності?

Організатор: ГО «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів».

Учасники: Володимир Петровський – голова ГО «ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів»; Сергій Кириченко – юрист, адвокат; Костянтин Богатиренко – директор ТКСІ «Добробут та злагода»; Сергій Болтівець – доктор наук, професор, голова Всеукраїнського координаційного бюро Міжнародної громадсько-державної програми “Освіта дорослих України”; Володимир Турський – заслужений юрист України, адвокат; Михайло Бугаєць – професор; Ірина Крошко – голова ВГО «Український конгрес інвалідів».

Питання до обговорення:

Яків Батюк: історія пам’яті як історія правозахисту незрячих в Україні.

Верховенство права. Від Якова Батюка до сьогодення.

Доступність для незрячих фахівців професії та професійної діяльності юриста й адвоката: віхи та епохи еволюції прав людини з інвалідністю.

Здійснення права на професійну зайнятість та наукову працю: можливості та унеможливлення.

Зусилля і кроки, необхідні для збереження та захисту в Україні прав людей з інвалідністю, зокрема незрячих, і верховенства права як принципу побудови правових відносин у державі.

Підсумкові матеріали:

В Укрінформі провели круглий стіл до 100-річчя з дня народження Якова Батюка

До 100-річчя з дня народження Якова Батюка провели круглий стіл на тему «Верховенство права і суспільства чи верховенство влади та інвалідності?».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, захід відбувся за ініціативи ГО «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів».

За словами голови ГО «ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» Володимира Петровського, рішенням ООН Якова Батюка було названо єдиним незрячим солдатом світу.

Петровський додав, що саме Батюк дав поштовх незрячим людям опановувати професію адвокатів і юристів.

«На сьогоднішній день в Україні багато юристів, адвокатів, які захищають нас із вами будучи незрячими, будучи людьми, які зсередини знають цю проблему, знають особливості й тому мають можливість захищати людей з інвалідністю. Але вони захищають точно так само і фізично здорових людей, незалежно від того, що є самі незрячими», – зауважив Петровський.

Про життєвий шлях Батюка розповіла заслужений працівник культури України Світлана Петровська.

Вона повідомила, що Батюк народився 12 травня 1918 року в селянській родині, втратив зір у два роки. Ріс допитливим та енергійним, дуже хотів навчатися. Його дядько звернувся з листом до старости з проханням надати хлопчику таку можливість.

Петровська розповіла, що батьки Батюка були працьовиті й намагалися якось заробити грошей, аби забезпечити сім’ю, яка на той час вважалася куркульською.

«Якова направили на навчання у 1926 році і це, мабуть, врятувало його від заслання до Сибіру, куди відправили батьків та старшого брата. Якова та молодшу сестру Женю забрали до себе старші діти сім’ї – Василь та Ольга», – розповіла Петровська.

Згодом Батюк вступає до інституту в Київ на юридичний факультет та у 1940 році переїздить до Ніжина, де живе його сестра Женя, бо йому потрібна допомога у роботі. За досить короткий час стає знаною і поважною людиною в Ніжині. Потім почалася війна.

«Якову та його родині не було за що любити радянську владу, але він розуміє, що Батьківщина – значно більше поняття, ніж радянська влада. Саме тому він спочатку звертається до військкомату з проханням призначити його військовим юристом, а потім вирішує створити у Ніжині підпільну організацію, пробує налагодити зв’язки спочатку з партизанами, потім з Київським підпіллям, але його не сприймають серйозно – він незрячий», – розповіла Петровська.

За її словами, Батюк налагодив зв’язки з партизанським загоном, куди «батюківці» поставляють дані про чисельність німецьких військ.

Згодом німці розкрили діяльність «батюківців» та у ніч на 7 вересня 1943 року розстріляли.

Петровська наголошує, що Батюк не був ні комуністом, ні комсомольцем.

Адвокат, юрист Сергій Кириченко зауважив, що Батюк – “перший професійний сліпий правозахисник”, роботу якого нині продовжують незрячі адвокати.

«Через роки знову і знову в адвокатуру надходили нові кадри незрячих адвокатів, які доводили своєю працею, що незрячі люди можуть працювати адвокатами, але в значно гірших умовах і зі значно меншими можливостями, оскільки підтримку вони мали тільки від найближчого оточення», – додав адвокат Сергій Кириченко.

За його словами, незряча людина може стати професійним адвокатом, але для цього треба докладати надзвичайно потужних зусиль.

Окрім того, учасники круглого столу розповіли усім присутнім про свою поїздку до міста Ніжин Чернігівської області, де вшанували пам’ять розстріляного Якова Батюка.

Відео з прес-конференції:

Укрінформ +ФОТО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*