У жодному разі не здаватись! – «супермарафонець» із Шостки

10.08.2017

Фото з архіву Дмитра Васільцова

1100 кілометрів та 4 країни проїхав за 11 днів на своєму хенд-байку Дмитро Васільцов із Шостки, що на Сумщині. Через травму хребта у 2005 році у Дмитра відмовили ноги. Утім, чоловік не опустив рук. Тепер на його рахунку 27 пройдених марафонів, 3 рекорди, десятки кубків та більше ніж сотня медалей. Це вже другий супермарафон в ім’я дружби та миру, яким спортсмен доводить, що незважаючи на життєві обставини, маючи лише бажання та жагу до життя – все стає можливим.

Не без пригод, утім, «За мир і дружбу» шосткинець Дмитро Васільцов подолав 1100 кілометрів від Шостки до литовського Вісагінасу на своєму хенд-байку. За 11 днів свого «супермарафону» спортсмен перетнув кордони трьох країн: Білорусі, Латвії та Литви. Наважився на таке випробування, не лише аби побити свій попередній рекорд у 550 кілометрів, але й щоб відсвяткувати річницю дружби з литовськими колегами.

З архіву Дмитра Васільцова

Дмитро каже, що, почувши про мету поїздки, навіть на кордонах пропускали швидше.

«З розумінням ставилися, пропускали без черги. Взагалі не було ніяких проблем. Швидко дуже пропускали і прикордонники, брали документи – раз-раз і все», – розповів спортсмен.

Життя після аварії

У 2005 році в ДТП Дмитро зламав хребет. Після цього були ще 2 роки реабілітацій, отримав інвалідність І групи. Проте, незважаючи на життєві складнощі, чоловік вирішив не здаватись і почав займатись спортом: плавання, паверліфтінг, пробіги, марафони.

«Вийти з дому важко. Перші рази мені потрібні були 4 людини, щоб мене знести, занести. Люди на роботі, ставало незручно смикати. Потім вже двох достатньо було. А потім зрозумів, що треба бути повністю незалежним», – розповідає Дмитро.

«Україна скоро приєднається до життя без бар’єрів»

Він зазначає, що не лише пройшов марафон, але й побачив за кордоном, наскільки простіше може бути життя без бар’єрів. Адже на сьогодні в українських реаліях для людини з особливими потребами мати гарну фізичну форму не просто бажано, а й необхідно, адже елементарний вихід на вулицю – неабияке випробування.

«У них закладено пониження бордюрного каменю, вони одразу це роблять, стараються робити довгі поворотні пандуси. Є з чим порівняти. У нас чомусь цього не відбувається. Але я думаю, що Україна теж скоро приєднається. А поки фізична форма завжди допомагає щось перестрибнути, десь зістрибнути. Це щоденна необхідність», – розповідає марафонець.

Починати з маленького і ніколи не здаватись!

У Шостці чоловік очолює громадську організацію «Паритет-Шостка», яка займається соціалізацією людей з особливими потребами, боротьбою за безбар’єрне середовище та організовує спортивні масові заходи. Своїм прикладом Дмитро хоче мотивувати усіх людей: ніколи не здаватися, не лінуватися, боротись за свої права та брати від життя все.

«Треба починати з маленького і поступово рухатись вперед. Ти не можеш одразу стати марафонцем, полетіти в космос, треба починати з маленького. Є лінь, хочеться полежати, відпочити, треба її просто проганяти. Треба не здаватись, в жодному разі!», – каже Дмитро.

І хоча Дмитро Васільцов тільки-но повернувся зі свого «супермарафону», відпочивати довго не збирається. Вже планує графік тренувань для участі у марафоні, який відбудеться в Харкові цього ж місяця.