Найважчий шлях — найнадійніший
До 35 років Олександр Башта, військовий льотчик, вів активний спосіб життя. Зокрема, захоплювався дельтапланеризмом. Але один із польотів «на крилі» виявився ледь не фатальним — у 1992-му молодий чоловік розбився. Лікарям вдалося повернути його до життя, однак уже… в інвалідному візку.
Познайомився я з Олександром майже два десятиліття тому, коли він голосно заявив про себе як призер спортивних змагань серед інвалідів рухово-опорного апарату, а також неформальний лідер тернопільських «візочників». Із довгої першої розмови зробив висновок: людина намагається утекти від замкнутості й обмеженості, котрі йому нав’язує доля. Башта справді шукав життя, яке притаманне його характерові незламної відкритої людини. Це, по суті, була довга і складна дорога до самого себе.