На Хмельниччині назріває соціальна революція

Мало хто знає, що сьогодні в Україні налічується близько 3 мільйонів інвалідів, які потребують нашої підтримки, повідомляє Depo.Хмельницький. Ці люди хочуть повноцінно жити, у тому числі і пересуватися. Адже для людей життя – це рух.

Вже кілька років в Україні говорять про необхідність створення соціальної служби таксі.

Більш того, в усіх обласних центрах за участю державних органів та підтримки благодійних фондів, вже відбувається транспортування інвалідів спеціально обладнаними машинами.

Хмельницький став винятком. Це – єдиний обласний центр, де не існує служби перевезення інвалідів. На сьогоднішній день у Хмельницькому проживає понад 700 громадян, що в силу обставин опинились в інвалідних візках.

Таксі для інвалідів – справжня допомога в житті обмежених людей.

Якщо в цивілізованих країнах для людей з вадами опорно-рухового апарату, міський транспорт обладнають таким чином, щоб вони могли самостійно забиратися в нього і їздити, куди їм заманеться, то, на жаль, Хмельницький не похвалиться таким.

Шести низькопідлогових тролейбусів недостатньо для охоплення міста та практичного їх використання. Низькопідлогові автобуси на 22 та 51 маршрутах не обладнанні пандусами, що унеможливлює їх використання. Та й маршрути не охоплюють всю територію міста.

Служба перевезення інвалідів-візочників повинна мати пристосовані для перевезення машини:

– складна апарель (пандус);

– бічна зсувні двері; просторий салон для розміщення супроводжуючих;

– система закріплення інвалідної коляски з допомогою фіксуючих пристроїв; кондиціонер; обігрівач, послуги супроводжуючого.

Інваліди-візочники Хмельницького активувались. Вони зрозумілі, що сидіти і мовчати не можна, треба діяти, боротися за власні права. Смішно до сліз, але у Хмельницькому це саме так. Майже рік, як створилась ще одна громадська організація “Світ без бар’єрів”, яка ініціювала проект по створенню соціальної транспортної служби в місті Хмельницькому. Добру справу, як зазвичай відбувається останнім часом, підхопили волонтери, ГО та Хмельницьке товариство молодих інвалідів.

Почалася реалізація програми. Листи-звернення полетіли до міської ради, до підприємств, організацій міста та області.

Знайшлись спеціалісти, які зробили всі необхідні розрахунки-вийшло, що ціна питання 15 тис грн на місяць. За словами активіста та засновника ГО “Світ без бар’єрів” Ігора Новченкова, це вартість утримання самого транспортного засобу, без урахування обслуговуючого персоналу. “Щоб хоча б транспорт придбати. Соціального працівника, який би допомогав посадці та висадці візочнику, тимчасово могли волонтери замінити”.

На допомогу від міської влади можна сподіватись тільки через місяць, коли уточнять бюджет. Анатолій Савчук співорганізатор проекту говорить про конструктивний діалог з міським головою: “Якщо прийти до Симчишина з конкретними пропозиціями, буде знайдене рішення, або можливість”.

А тим часом лід зрушив і паростки європейськості з’явилися й у Хмельницькому, але лише паростки.