Безбар’єрність як суспільна норма

Безбар’єрність як суспільна норма. дослідження, діалог, опитування, суспільство, інклюзія, chair, screenshot, cartoon, design, line, row, set, lined. A row of chairs

Я хочу, щоб в Україні кожен міг жити повноцінним життям. Життям, у якому бар’єри зміняться на можливості, передає НВ

2020 рік сам по собі спочатку здавався великим бар’єром. Багатьом довелося відкласти частину планів і мрій. Довелося концентруватися на вирішенні тих питань, про які раніше не замислювались. Але більшість із нас уже подолала цей бар’єр. Або скоро подолає. Проте існують такі питання, для вирішення яких потрібно набагато більше часу та системних кроків.

У цьому дописі я використовую 19 разів слово «бар’єр», але це зовсім небагато порівняно з тією кількістю бар’єрів, з якою люди стикаються щодня.

Проблема бар’єрів у нашому суспільстві масштабна. Вона стосується і матерів з маленькими дітьми у колясках, які не можуть потрапити до будівель, адже входи для цього зовсім непристосовані. І людей елегантного віку, які ще сповнені енергії, хочуть працювати, але для них немає вакансій. І людей з вадами зору чи слуху або в інвалідних візках. Людей, які тимчасово втратили дієздатність, і тих, хто живе так довгі роки. Бар’єрів багато, але щоб подолати їх, спочатку потрібно було їх усвідомити.

Тому навесні ми почали з того, що вирішили провести відкритий діалог з українцями. Запитати їх, чи бачать вони бар’єри навколо себе та які саме. Безпрецедентна кількість — понад 37 тисяч осіб взяли участь в опитуванні. І тільки 6% учасників опитування відповіли, що не бачать бар’єри навколо себе. Крім того, з Київським міжнародним інститутом соціології ми провели ще й соціологічне дослідження. До речі, це перше дослідження, яке вивчає тему безбар’єрності. Його результати загалом співзвучні з результатами опитування та підтверджують значущість проблеми бар’єрів для українців. 56% опитаних назвали рівень інклюзії у нашому суспільстві низьким або дуже низьким. А 77% вважають актуальним вирішення питання інклюзії в Україні.

За цими цифрами стоять долі людей. Людей, які зіткнулися з бар’єрами, що заважають рухатись. Рухатись у те майбутнє, яке кожен з них обирає. Але в наших силах це змінити.

Я знаю, що це важкий напрям для змін. Я здогадуюся, що, можливо, навіть цілого життя не вистачить, щоб повністю вирішити проблему бар’єрів у суспільстві. Але кожного дня я ще більше переконуюсь — відкладати не можна, зміни потрібно починати вже зараз. І тоді поступово ми побудуємо той безбар’єрний світ, про який мріємо.

Ми нічого не будемо робити для вас без вас!

Щоб не розпорошувати увагу, для себе я виділила три основні напрямки дій: безбар’єрність в архітектурі, побудова бізнесу без бар’єрів та розробка безбар’єрних цифрових сервісів.

Перший напрямок — безбар’єрність в архітектурі – очолило Міністерство розвитку громад та територій, яке взяло на себе відповідальність за співпрацю з регіонами та визначення спільного плану дій для розбудови безбар’єрного простору. До нього одразу приєдналася громада міста Славутича. Разом вони підписали меморандум. Міністерство спільно з місцевою владою, архітекторами, проєктувальниками, урбаністами, громадянським суспільством розпочали працювати над створенням Альбому безбар’єрних рішень. Це буде збірка практичних рекомендацій, креслень, ескізів на основі державних будівельних норм, які можуть бути використані у будівництві. Щоб усі нові вулиці, будівлі, приміщення не лише відповідали нормам на папері, а насправді були доступними для всіх громадян, включно з маломобільними групами. Славутич стане своєрідним тестовим майданчиком, який впроваджуватиме ці принципи та передаватиме досвід іншим громадам. До 2024 року це місто на Київщині має стати повністю безбар’єрним.

Другий напрямок — «Бізнес без бар’єрів». 27 листопада десять найбільших бізнесів, що працюють в Україні, утворили спільноту «Бізнес без бар’єрів». Компанії, які є лідерами у сфері соціальної відповідальності, підписали спільну декларацію, об’єднали зусилля для розробки нових стандартів інклюзивності бізнес-процесів та доступності товарів і послуг. Цей крок також закладає основу для інклюзивного працевлаштування та захисту інтересів працівників зі всіх соціальних груп, зокрема людей, які стикаються з бар’єрами. Ми домовилися провести наступну зустріч навесні 2021 року, представити накопичений досвід та намітити подальші кроки. Я вірю й чекаю на те, що спільнота «Бізнес без бар’єрів» розширюватиметься й до неї приєднуватимуться нові бізнеси, які сповідують цінності рівності.

Третій напрямок — розробка безбар’єрних цифрових сервісів. Разом з Міністерством цифрової трансформації та ПРООН в Україні у грудні ми дали старт розробці безбар’єрних цифрових послуг. На державному порталі «Дія» з’явиться новий розділ — «Дія. Без бар’єрів». Він міститиме зручний каталог сервісів для тих, хто найчастіше опиняється за бар’єром: літніх людей, людей з інвалідністю, батьків маленьких дітей та інших. У ньому вони зможуть знайти всі необхідні послуги, які вже є в онлайн-доступі, та роз’яснення стосовно тих, які поки що залишаються неоцифрованими. Розділ «Дії» «Життєві події та ситуації» буде доповнений, у ньому з’являться інструкції та рекомендації для людей з пошуку роботи та працевлаштування: де знайти вакансії, як створити резюме, як пройти співбесіду онлайн та відповіді на інші запитання. Він теж враховуватиме різні життєві обставини: інвалідність, похилий вік, батьківство тощо. У розділі «Дія. Цифрова освіта» вже на початку наступного року з’являться освітні серіали про безбар’єрність. Сподіваюся, вони будуть цікаві як широкому загалу українців, так і професійним спільнотам, від яких залежить доступність та інклюзія.

Великим здобутком 2020 року я вважаю підписання президентом указу, яким він доручив Кабінету міністрів розробити Національну стратегію безбар’єрності. Це відкрило новий, важливий етап перетворення країни. Попереду — кілька місяців інтенсивної роботи, і я сподіваюся, що до державних менеджерів під час стратегування приєднаються також і науковці, фахівці з бізнесу, громадські активісти, експерти. А ще ми обіцяємо залучити людей, які знають про проблему з власного досвіду. Ми нічого не будемо робити для вас без вас! Майбутній документ сформує основні напрямки роботи для всієї країни на середньострокову перспективу, щоб безбар’єрність неухильно втілювалася в життя.

Я хочу, щоб в Україні кожен міг жити повноцінним життям. Життям, у якому бар’єри зміняться на можливості. Упереджене ставлення — на повагу. Життям, у якому з’явиться місце цікавій роботі, гарній освіті, подорожам та мріям для кожного.

Наступного року ми впевнено продовжимо рухатись у вибраному напрямку, і я вірю, що ми відчинимо досі зачинені для деякого двері.

Олена Зеленська
Перша леді України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*