Місто без бар’єрів. Чи дружній Славутич до людей з обмеженими можливостями?

Славутич – наймолодше місто в Україні, та як говорить головний архітектор міста, що Славутич будувався за новими стандартами. Тут є чим зацікавити туриста та жителя: бігові доріжки, стадіони, басейни, ліс, але чи продумали архітектори побудоване місто для мало мобільних людей? Для цього ми запитали у жительки Славутича Інни Оленич.

Зі сторони жителів

Інна говорить, що в місті починають створювати більш-менш зручні умови для людей з обмеженими можливостями. Біля магазинів, установчих організацій, поліклінік встановлюють пандуси, але інколи зустрічаються місця, де важко піднятися навіть за допомоги встановленого пандусу.

Нещодавно біля будинку, в якому проживає Інна встановили новенький бетонний пандус, але вже є маленькі ямки та руйнується бетонна основа. Жителька Славутича говорить, що спуститися з пандусу біля будинку може без ніяких проблем, а от піднятися важко, тому що немає зворотного поручня.

– Добре, що встановили, але вже є маленькі нюанси, які потрібно якось вирішити. Знаю, що у Чернігівському кварталі також проживає хлопець з обмеженими можливостями, як і в мене. Біля будинку, в якому він живе зробили гарний жалізний пандус, по ньому набагато краще підійматися ніж по бетонному, тим паче, що там є зворотні поручні, – прокоментувала Інна Оленич.

Також у місті починають працювати над зрізкою бордюрів, на що жалілися й батьки з маленькими дітками, яких катають у візочках. Через те, що в деяких місцях у Славутичі занадто великі бордюри, то їх почали зрізати. Інна також це помітила і говорить, що дорогою до її під’їзду вже зрізали, а це покращує пересування по місту.

– Дякую, що у деяких місцях позрізали, тепер можу і самій пройтися без допомоги, але все ж таки залишилися місця, де досі є високі бордюри або сходи. Наприклад, потрапити до відділу поліції я ніяк не зможу, тому що великий підйом сходинок та бордюрів. Або до Нової пошти, там встановили пандус, але дуже різкий спуск, тобто мені майже неможливо піднятися, тому в цьому мені допомагає мій чоловік. Я спеціально оформлюю на нього замовлення, коли щось потрібно, щоб він без проблем зміг його забрати, – говорить жителька міста Інна Оленич.

Що про це думають в “Благодарі”

У Славутичі для людей з інвалідністю з 2002 року існує Центр комплексної реабілітації “Благодар”, де завжди готові допомогти. У приміщенні є безліч майстерень, де роблять гарні вироби власноруч діти та дорослі з інвалідністю. Вже навчилися робити свічки, мило, вишивають картини бісером та нитками. В такому центрі комфортно та сприятливо, а от що відчувають ці люди, коли виходять з нього?

– У Славутичі нормально реагують на діток чи дорослих людей з обмеженими можливостями, відносяться до них з розумінням. Якщо раніше для них всі двері були зачинені, то зараз навпаки. Наприклад, у трьох наших вихованців з Центру реабілітації вже є дипломи про закінчення професійно-технічної освіти. Звісно, що ми намагаємося створити для всіх рівні комфортні умови, – прокоментувала заступниця директора центру Валентина Репіх.

Валентина говорить, що Славутич впевнено крокує вперед. Все менше стає місць, де важко пройти мало мобільним людям, адже встановлюють пандуси та зрізують бордюри. За словами Валентини у місті є три гарних пандуси, які побудували за всіма нормами будівництва: це вхід в приміщення ПДМ, вхід до школи №4 та до ЦНАПу.

– На жаль, у нас будувалося місто в радянські часи, якщо, як правило, в сім’ї народжувалася дитинка з інвалідністю, то відразу віддавали в інтернат, тому нічого не передбачувалося для таких людей. Тому ми зараз бачимо нерівні поверхності, тільки ось почали встановлювати пандуси, адже раніше їх ніде не було. Так, для звичайної людини не проблема пройтися по нерівностям, не всі навіть помітять, що на бетоні є нерівності, а для людини, якій важко підняти ногу – це проблема, – прокоментувала заступниця директора Центру комплексної реабілітації.

З приємного в “Благодарі” працює не перший рік соціальне таксі, яке безкоштовно може відвести куди потрібно людині. Але скористатися можуть не всі люди, зокрема користуються ті, хто більш мобільні. Через те, що соціальне таксі не зовсім оснащене спеціальними механізмами, які б спростували людині з інвалідністю вхід в салон та вихід.

Всіма відомі проблеми

Відома проблема для славутичан, що в місті біля будинків власники автомобілів припарковують свої автівки прямо біля під’їздів, цим вони створюють додаткові проблеми для людей з інвалідністю та для батьків з маленькими дітьми на візочках.

– У мене є дочка з інвалідністю і ми, коли виходимо на вулицю, постійно стикаємося з проблемою: як правильно пройти, коли на тротуарах припарковані автівки? – розповідає мати дитини з інвалідністю.

Жінка говорить, що було значно гірше, коли була зима та постійні кучугури снігу. Тоді взагалі неможливо вийти, тому що на тротуарах автівки, біля будинків автівки, ще й снігу скрізь багато.

Не менша проблема, що у Славутичі замало місць для парковки для людей з інвалідністю. Про це детальніше розповів головний архітектор Дмитро Баглаєв.

– У мене з приводу цього жорстка думка, що власник автомобіля повинен піклуватися про своє авто. Якщо людина ставить автомобіль під будинком, то він заважає іншим людям також. За розпорядженням ми не маємо збільшувати кількість місць для парковки авто. Але кожна людина може звернутися до мене та повідомити, що наприклад, у людини з інвалідністю немає місця, і їй потрібне воно бажано біля будинку, то ми вирішимо це питання. Але поки що до мене таких звернень не надходило, – прокоментував Дмитро Баглаєв.

Головний архітектор міста впевнений, що вже є конкретні досягнуті цілі: все менше стає місць, де важко пройти, все більш по місту з’являються пандуси. За словами Дмитра, у місті намагаються робити все можливе аби створити рівні комфортні умови.

Про проєкт без бар’єр

Відомо, що Славутич стане першим без бар’єрним містом в Україні. Це означає, що в місті створять рівні можливості для всіх українців, зокрема це буде розбудова універсального, публічного та дружнього простору до менш мобільних людей, не в залежності від віку. В межах ініціативи першої леді Олени Зеленської восени був підписаний Меморандум про розвиток без бар’єрної архітектури в Україні. Першими документ підписали Міністерство розвитку громад на території України, Київська обласна державна адміністрація та Славутицька міська рада. Наразі відомо, що приєднатися до проєкту може будь-яке місто, ОТГ, які бажають долучитися до ініціативи.

– Проєкт про без бар’єрність повинен бути готовий через чотири роки. Добре, що Меморандум передбачає витрати з державного бюджету, а не тільки з нашого маленького місцевого, це значно покращує ситуацію. Ми сподіваємося, що цей класний проєкт ми втілимо в реальність першими в Україні, – прокоментував Дмитро Баглаєв.

Жителі Славутича вже адаптовані до того, що в суспільстві є люди з обмеженими можливостями, тому реагують на це спокійно та з розумінням. В місті вже починають створювати комфортні умови для різних груп населення. Проєкт з ініціативи першої леді має допомогти створити швидше та якісніше комфортні та рівні умови для славутичан та гостей цього міста.

– Не люди з обмеженими можливостями повинні помічати бар’єри міста, а все має бути зроблено наперед, не важливо від того, живуть у тому місті такі люди чи ні, – прокоментувала Інна Оленич.

Британ Дар’я

Slavutich.cn.ua