Місто рівних можливостей – місто без бар’єрів

Реформи місцевого самоврядування, які активно впроваджуються, одним з основних своїх завдань декларують наближення послуг до населення. І мова йде не лише про те, що всі необхідні послуги людина має отримувати якомога ближче до свого місця проживання, але й про те, що вони мають бути доступними для кожного громадянина. Це стосується не лише спрощення процедур, але й фізичного доступу до об’єктів інфраструктури.

Яка тепер ситуація з доступністю в Долині та які перспективи в цьому напрямку? Про це – розповімо далі.

Маломобільні групи населення, для яких розбудовується простір вільного пересування – це не лише люди у візку та незрячі, але й люди похилого віку, що користуються допоміжними засобами чи сторонньою допомогою для пересування; батьки з дитячими візочками; травмовані, що тимчасово втратили працездатність та спираються на милиці чи ціпок; малеча, що їздить на велосипеді, самокаті тощо. Тобто, величезна кількість громадян потребує пристосованої безбар’єрної території.

Доступність – це не універсальний дизайн, і зручні, широкі тротуари. Перед встановленням елементів інфраструктури необхідно цікавитися думкою людей з обмеженими можливостями. Буває, що насправді те, що добре виглядає, може виявитись геть нікудишнім в експлуатації.

Є ЛЮДИ З РІЗНИМИ ПОТРЕБАМИ

Насамперед важливою на вуличних переходах є тактильна плитка. Це елемент міської інфраструктури, без якого не обійтися людям з вадами зору. Плитка попереджає про наближення до проїжджої частини. Таким чином, люди з вадами зору можуть рухатись містом з більшою впевненістю.

– Доступність – це розумне прилаштування інфраструктури, будинків, громадських закладів, доріг, доріжок для людей різних категорій, – зазначає слабозрячий житель міста Василь Гошовський. – Дуже зручно, коли на пішохідних переходах встановлена спеціальна тактильна плитка. Якщо людина переходить через дорогу, вона тростиною відчуває тактильну попереджувальну лінію, і тоді вирішує: рухатися їй далі, чи почекати, прислухатися чи не їде машина.

– Є люди із різними потребами. Якщо робимо капітальний чи поточний ремонт, перекладаємо бруківку, проєктуємо пішохідні переходи – ми зобов’язані дотримуватись будівельних вимог і норм, які в дії з 2018 року. Коли ми йдемо доріжкою, найкращим варіантом буде, якщо вона створена без ухилу. Якщо ухил до 4 відсотків, то людина із коляскою може пересуватися самостійно. Якщо ухил буде 8 відсотків – то їй потрібна стороння допомога. Стараємося проєктувати і будувати так, щоб кожен міг рухатися без сторонньої допомоги, – зазначає спеціаліст управління благоустрою та інфраструктури Долинської міської ради Віта Гамар.

Схвально, що більшість тротуарів, які активно облаштовують останнім часом у різних куточках міста, мають візуальні, тактильні розмітки для людей з слабким зором.

Доступність – це розумне прилаштування інфраструктури, будинків, громадських закладів, доріг, доріжок для людей різних категорій, – зазначає слабозрячий житель міста Василь Гошовський.

Як приклад – реалізація рік тому нового проєкту пішохідної доріжки по вулиці Обліски. Доступною є площа на Медовій Алеї і біля пам’ятника Михайлу Грушевському. Якщо пригадаємо, як було 5 -10 років тому, то це були великі клумби, багато сходинок, відсутність пандусів. Зараз це приклад безбар’єрної і доступної території.

Ще один приклад – будівля і територія біля нового ЦНАПу по вулиці Грушевського, відкриття якого планується вже невдовзі.

На фінансування очікують ще два проєкти найбільш прогулянкових вулиць – Незалежності і Грушевського.

Зазначимо, ще є дуже багато проблем з доступністю і безбар’єрністю у житлових будинках, а також у приватних установах – супермаркетах, аптеках тощо.

КОНТРАСТНІ ЗМІНИ

На жаль, щодо магазинів, то багато з них залишаються недоступними для маломобільного населення. Під час перевірки виявилося, що у декого кнопки виклику – декор для галочки, оскільки на реальний виклик так ніхто і не вийшов. Дивно, що власники малих магазинів не розглядають людину на візку, як потенційного покупця, адже великі супермаркети попіклувалися про зручні пандуси. Шкода, але навіть не у всі аптеки наявний безперешкодний доступ. Деякі об’єкти мають пандус, але встановлений він так, що і без перевірки видно, що самостійно подолати таку перешкоду просто неможливо.

– Відділом містобудування та архітектури Долинської міської ради був проведений моніторинг щодо доступності до будівель і споруд для мало мобільних груп населення на території Долинської ОТГ.

Ми досліджували значну кількість об’єктів різних груп. За результатами моніторингу можна сказати, що є значна кількість об’єкті, де відсутній доступ для маломобільних груп населення. Є засоби. наприклад пандуси, які не відповідають державним будівельним нормам. Але можемо вести мову і про позитивну тенденцію. Упродовж трьох останніх років вже введені в експлуатацію об’єкти, які мають засоби безперешкодного доступу і вони відповідають нормам, – зазначає начальник відділу Тетяна Гошовська.

Поговоримо про позитивні зміни. Один з доступних збудованих пандусів ми побачили на вулиці Степана Бандери.

– Ми відкрили унікальний медичний центр європейського зразка. Подбали щоб він був безпечний, комфортний і доступний. Доступний – тут пам’яталося про людей мало мобільної групи, тобто з обмеженими фізичними можливостями, матусь з візочками. Для цього ми встановили конструкцію пандусу за індивідуальним проектом, з дотриманням усіх будівельних норм. Хочу звернутися до керівників установ, підприємств, підприємців: не будьте байдужими до мало мобільних груп населення. Важливо, щоб кожен член нашої громади почував себе комфортно нашому місті, – каже підприємець Тетяна Штеньович.

Багато підприємців стараються встановити на вході до своїх закладів якісні пандуси з правильним чи хоча б відносно доступним кутом нахилу.

ЗАКОНОДАВСТВО ЗОБОВ’ЯЗУЄ

Стосовно законів, вони зобов’язують абсолютно всіх – як державні установи, так і підприємців – облаштовувати входи для маломобільних верств населення. Але більшість будинків і закладів все ще мають з цим проблеми. А між іншим, є і стаття про дискримінацію групи населення – за таке передбачено кримінальну відповідальність.

Згідно з новими ДБН-ами, які набули чинності у квітні 2019 року, нахил зовнішнього пандуса повинен складати не більше 8%, інакше ним небезпечно їхати. Максимальна висота кожного підйому повинна становити не більше 0,8 м. Після кожного підйому треба робити горизонтальні майданчики глибиною не менше 1,5 м. А якщо висота підйому 3 м. і більше, потрібні підйомники.

Пандуси повинні обов’язково мати неслизьку, шорстку та рівну поверхню, чітко марковану кольором або фактурою, контрастну відносно суміжних горизонтальних поверхонь. Ширина пандуса при однобічному русі має складати 1,2 м, при двобічному – 1,8 м. Сьогодні ж, за статистикою, майже 90% пандусів в Україні не відповідають цим вимогам, побудовані неправильно і не пристосовані для людей з інвалідністю. Тим часом станом на 2017-й рік в Україні було понад 2,6 мільйона таких людей, не рахуючи матерів з візочками та просто літніх людей, яким теж важко підніматися сходами.

– Шановні фізичні та юридичні особи! Відділ архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради просить звернути увагу, що при будівництві до об’єктів громадського призначення, на встановлення засобів забезпечення безперешкодного доступу для мобільних груп населення відповідно до 406 Постанови Кабінету Міністрів України, з 2017 року отримання дозвільних документів не вимагається. Проте, таке будівництво має відповідати державним стандартам та нормам України, – акцентує начальник відділу Галина Фреєк.

У підсумку, хочемо відзначити, що позитивні зміни у забезпеченні мобільності для населення у Долині є. Багато чого зроблено, а ще більше маємо спільно зробити для того, щоб кожен мешканець почувався повноправним членом нашої громади, щоб не залишилося людей, позбавлених можливості вільно мандрувати рідним містом.

Долинська міська рада