Як місто вирішує проблеми з інклюзивністю та що найбільше турбує маломобільних людей (ВІДЕО)

Високі бордюри, потрісканий асфальт з ямками — все це може стати причиною травми людини на візку, каже полтавець Олексій Пушкар, чемпіон України з пара-армрестлінгу. Такий стан дорожнього покриття, додає він, часто зустрічається на пішохідних зонах як в центрі міста, так і на околицях.

Олексій Пушкар, спортсмен-візочник:

«Камушкі разні, у нас маленькі кальосіка, ми часто перечіпаємось через них і дуже часто випадаємо асфальт дуже поганий для пересування Наприклад, до Белой бєседкі приїзжав, то приходилось їхати — по дорозі, тому що тротуар дуже поганий».

Пан Олексій перебуває в громадській організації «Віра», яка опікується проблемами людей з інвалідністю. Він з однодумцями організовує різні заходи для маломобільних полтавців, а також ініціює запити в міськраду щодо покращення інфраструктури міста. Однак чоловік скаржиться, що на деякі з них навіть не надходять відповіді.

Олексій Пушкар, спортсмен-візочник:

«Ну я сейчас дуже требую за оці стовпчики, що мені вони вообще не удобні, що водітеля жалуются, то що я під’їжджаю до остановки, і водітелю приходиться так стати, що мені не удобно навіть з’їхати самому потрібно просити допомогу».

Безпекові стовпчики вирішили встановлювати на зупинках громадського транспорту після резонансних аварій, які трапились в різних містах України. Проте в діючий редакції державно-будівельних норм нема про них жодних згадок, таким чином відсутні і умови для їх встановлення, каже Тетяна Литвиненко, завідувач кафедри автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Полтавської політехніки.

Тетяна Литвиненко, завідувач кафедри автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Полтавської політехніки:

«Ці стовпчики з однією сторони вони захищають пасажирів, а з іншої сторони вони наражають на небезпеку особливо маломобільні групи населення. Тобто люди, які зі слабим зором людям на візках, та і мамам з колясками, іноді важко… особливо, коли багато людей на зупинках».

Пані Тетяна підкреслює, що загалом нові зупинки зручні для пасажирів. Наприклад, люди на візках завдяки електронному табло можуть побачити час прибуття тролейбусів, обладнаних спеціальними платформами, а для незрячих є Шрифт Брайля. Проте, каже вона, для маломобільних осіб має бути виділена спеціальна зона, звідки водій зможе легко прийняти людину на візку чи зі слабким зором.

Окремо Тетяна Литвиненко нарікає, що тактильна плитка та смужки, які мають допомагати орієнтуватися людям зі слабким зором, можуть направити їх хибним шляхом, якщо встановлені з порушеннями.

Тетяна Литвиненко, завідувач кафедри автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Полтавської політехніки:

«Тактильна смуга — вона повинна лежати перпендикулярно або паралельно до руху, або перпендикулярно до переходу, тобто перпендикулярно до цих смуг, які показують напрямок переходу. А тут ми що бачимо? Ми бачимо, що вона вкладена не перпендикулярно і дезорієнтує цих людей, вон туди на середину перехрестя, а не на протилежну сторону переходу».

Пані Тетяна підкреслює, що не менш важливою є і якість матеріалів та робіт з встановлення таких дорожніх елементів.

Тетяна Литвиненко, завідувач кафедри автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Полтавської політехніки:

«Недавно вкладена ця смуга, але вже видно, що, ну, по-перше, змінилась ось геометрія, дивіться, вже наскільки виступає. По-друге, саме вкладання асфальту на цьому перехресті показує, що вода з нього не йде, і люди наражаються на те, що слабким зором не побачать, що ми їх направляємо прямо в цю калюжу».

У місті створена стратегія безбар’єрного середовища на 2020-2030 роки, виконання якої контролює комітет з доступності при Полтавській міськраді, каже його голова Валерій Пархоменко, перший заступник голови Полтавської ТГ. За його словами, до цього комітету входить громадськість, у тому числі з категорії маломобільних осіб, які навчають держслужбовців краще розуміти потреби людей з інвалідністю.

Валерій Пархоменко, перший заступник голови Полтавської ТГ.:

«І сьогодні проектна документація, що до місто будівних умов, все, що ми готуємо і відаєм, обов’язково враховує пропозиції щодо маломобільних. А з приводу тих будівель і споруд, які в нас вже існують то, звичайно, сьогодні ми ведем роботу, щоб вони були обладнані чи пристроями, чи обладнанням щодо доступності».

Через війну сьогодні кошти в першу чергу спрямовують на оборону країни, тому місто не в змозі провести капітальні ремонти, уточнює Пархоменко. Він підкреслює, що видатки на безбар’єрність не виділяються окремим пунктом, через це підрахувати скільки коштів вже залучено та скільки спрямують у майбутньому, за його словами, складно.

Валерій Пархоменко, перший заступник голови Полтавської ТГ.:

«Те що робилося до цього, у відсотках я не можу сказати, але я скажу, що робить ще треба дуже і дуже багато. Тому що центральна частина міста обладнана, треба виходити в мікрорайони, треба виходити, скажемо так, в інші території, в тому числі до нас добавились старостати, і там повинна бути також ця стратегія».

Серед майбутніх проектів, які пристосують до потреб маломобільних громадян, Валерії Пархоменко відмічає реконструкцію Парку перемоги і облаштування по місту вбиралень.

Телеканал ІРТ Полтава