Як столичні чиновники знущаються над людьми з інвалідністю

Ярмарок вакансій для людей з інвалідністю був проведений в тісній залі, до якої вели недоступна дорога та круті сходи.

Така далека та дорога до мети. І мені ніяк, ніяк, ніяк до неї не дійти.

Піккардійська Терція. «Беріг ріки»

24 травня у столичному Палаці ветеранів (вул. Бастіонна, 11) відбувся ярмарок вакансій для людей з інвалідністю, організатором якого виступив Київський міський центр соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів (надалі — Центр профреабілітації). Проте його відвідання перетворилося для «особливих» шукачів на справжню пригоду.

Про ярмарок я дізналася 22 травня, коли мене запросили на цей захід по телефону, оскільки ще наприкінці вересня 2016 року я заповнила у них анкету для підбору вакансії. І не лише запросили, а й охоче розповіли як добратися: «…метро «Печерская», потом троллейбусом номер четырнадцать…». Пообіцяли концерт, люб’язно сказали «Ждем вас!» і попрощались.

Тобто на перший погляд місцева влада турбується про зайнятість людей з інвалідністю. Але, з іншого боку, ярмарок вакансій організував Центр профреабілітації. Цей заклад підвідомчий Департаменту соціальної політики КМДА, очолюваному Юрієм Крикуновим, який водночас є депутатом Київради. І обидві структури зійшлися на думці, що провести захід для людей з інвалідністю можна в місці, незручному для них. Адже всім відомо, що станція метро «Печерська» у Києві не відповідає вимогам доступності, оскільки не обладнана ані пандусами, ані ліфтами (підйомниками), ані попереджувальними поверхнями для людей з вадами зору.

Тому я звернулася до голови відокремленого підрозділу ГО «Всеукраїнський комітет народного контролю» у м. Києві Владислава Бовсуновського з проханням супроводити мене на ярмарок. Він запропонував поїхати його особистим авто. Однак і це не зробило поїздку легшою та швидшою, оскільки шлях до Печерського району столиці, де розташована вулиця Бастіонна, утруднюється заторами. Саме через них ми потрапили на захід лише за годину після його початку, тож концерт був пропущений.

Втім, далека і важка дорога виявилася не єдиною перешкодою до заходу, організованого для людей з інвалідністю. Коли ми з Владиславом все ж таки дісталися Палацу ветеранів, виявилося, що ярмарок проводиться на другому поверсі. Фраза охоронця: «Там є ліфт, давайте спробуємо!» — змусила мене внутрішньо напружитися. І не дарма. За красивими дверима сріблястого кольору, які натякали на сучасний ліфт, знаходилася кабіна глибиною близько 1 метра замість необхідних 1,5. В результаті ручки і задні колеса мого візка стирчали з неї як вуха кролика з капелюха фокусника. Оскільки це не давало дверям зачинитися, а для маневрів візком місця не було, мій супроводжувач разом з охоронцем мусили піднімати мене крутими сходами.

Проте і це був не останній сюрприз від організаторів заходу. Те, що гучно назвали ярмарком з концертом, насправді було доволі камерним дійством у залі площею близько 20 – 23 м. кв. Посередині такого невеликого приміщення стояв довгий стіл, заставлений рукоділлям. А вздовж лівої стіни стояли невеликі письмові столи, за якими сиділи представники роботодавців і рекрутингової компанії. Ширина проходу між центральним столом і місцями спеціалістів не сягала і 80 сантиметрів, хоча за вимогами норм доступності повинна становити не менше 1,2 метра.

На моє звернення до організаторів ярмарку щодо проведення його на другому поверсі за наявності ліфта, затісного для візка, пролунала відповідь: «Мы не рассчитывали…». «На що, — питаю, — ви не розраховували?! На те, що на ярмарок вакансій для людей з інвалідністю прийдуть люди з інвалідністю?». Працівниця Центру профреабілітації продовжує захищатися і стверджує, що лише сьогодні дізналася про другий поверх: «Нам это помещение бесплатно дали…». Ані організації допомоги, ані вибачень з боку персоналу, покликаного реабілітувати та соціалізувати своїх підопічних.

До речі, сам Центр профреабілітації також є недоступним для людей на інвалідних візках. Так, одна з його реабілітантів Ірина, яка пересувається самостійно, розповіла нам з Владиславом, що її подруга не може відвідувати заняття в цьому закладі, оскільки користується інвалідним візком. Річ у тім, що будівля Центру має чотири поверхи за відсутності ліфта, а заняття проводяться на цокольному і третьому поверхах, куди ведуть круті сходи.

Виходить, Департамент пана Крикунова, якому підпорядковується реабілітаційний заклад, створює видимість турботи про людей з інвалідністю, залишаючи поза цим процесом тих, хто найбільше цього потребує.

Наталія Мороцька

KNK.media

1 реплік к “Як столичні чиновники знущаються над людьми з інвалідністю”

1. Алексей :

   26.05.2017 о 15:16

   Городскую ПМПК перенесли в пром.зону, между метро Вырлица и Бориспольская, как добираться детям с инвалидностью???????

   Відповіcти