Інтерв`ю з менеджером проектів «Голосу батьків» Оленою Трубенок

1 25 875412 1«Голос батьків» – громадська організація, що об’єднує батьків дітей з особливими потребами, насамперед – із вадами зору та ДЦП. Ця організація досить молода (вона діє в Чернігові всього два роки), однак уже має певні успіхи в своїй діяльності. Головний із них – у батьків з’явилася надія, що їхні «особливі» діти житимуть повноцінним життям. Про це та найближчі плани «Голосу батьків» ведемо розмову з менеджером проектів цієї організації Оленою Трубенок.

Розширюємо коло спілкування

– Олено, минулий рік був для вашої організації насиченим. По-перше, у «Голосу батьків» з’явилося приміщення (нехай поки що й орендоване). Тепер у вас є можливість проводити зустрічі, тренінги, майстер-класи. До Міжнародного дня сліпих ви провели акцію на Красній площі, привернули увагу громадськості до проблем цієї категорії людей. А до Міжнародного дня інвалідів організували благодійний аукціон. Чи все задумане вдалося?

1 25 875413 2– Так, певні успіхи є, і ми раді, що кількість членів нашої організації збільшується, що ми можемо бути корисними. До нас звертаються батьки навіть із віддалених районів Чернігівщини. Крім того, ми налагодили партнерські взаємини з іншими громадськими організаціями та установами, що опікуються людьми з особливими потребами, з міським Центром соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, проводимо спільні акції, і це також розширює наші можливості. Так, зокрема, до підготовки благодійного аукціону ми залучили й заклади спеціальної освіти, і громадські організації, які опікуються людьми з інвалідністю, і волонтерів. У результаті провели цікавий захід, що допоміг зібрати кошти не тільки для реалізації наших планів, а й для інших учасників. Усього зібрали близько 7000 гривень. Вважаю, це непогано.

– Розкажіть докладніше, у яких напрямках ви нині працюєте й чим можете бути корисними батькам та їхнім «особливим» діткам?

– Однією з головних цілей нашого аукціону було зібрати кошти для старту проекту, спрямованого на ранній розвиток дитини. Ми хочемо відкрити в «Голосі батьків» групу, де тато чи мама могли б залишити сина чи доньку, які не відвідують дошкільні заклади, під наглядом на декілька годин, а самі б робили свої справи. Спочатку наглядати за дітками міг би хтось з інших батьків, наші волонтери, а далі ми плануємо залучати до роботи психологів, соціальних педагогів, адже ранній розвиток мають забезпечувати спеціалісти. Нехай у такій групі спочатку хоча б читали книжки, малювали, грали чи дивилися мультфільми. Все одно це буде суттєвою допомогою для батьків. Коли ми обговорювали цю ідею, батьки запропонували створити групу денного перебування й для дітей шкільного віку, адже більшість із них навчаються вдома і їм також бракує спілкування з однолітками, із новими людьми, а дорослим – вільного часу. Так що будемо над цим працювати, а починатимемо власними силами.

Розвиваємо творчі здібності

– А як плануєте забезпечити доставку «особливих» діток? Адже багато хто з них не ходить сам, а їхати в громадському транспорті з візком важко й незручно.

– Про свій транспорт ми мріяли ще з минулого року. Хочу поділитися, що наша мрія майже здійснилася! Голландська організація ProForKids, яка допомагала нам із самого початку, зібрала кошти на мікроавтобус, і, сподіваюся, ми його придбаємо вже найближчим часом. І це відкриє нам можливість для створення групи раннього розвитку для дошкільнят і групи денного перебування більш дорослих дітей. Ми будемо забирати їх своїм транспортом, і це дещо полегшить життя батькам. До того ж ми зможемо, як і планували, виїздити на екскурсії – до зоопарку, цирку, в музеї, на пікніки. Це також одне з побажань наших батьків, і вони з нетерпінням чекають таких поїздок.

– Це справді чудова новина. Вітаю! А що цікавого вже відбувається в «Голосі батьків»?

– Цікаві ідеї народжуються постійно, їх пропонують самі мами й бабусі. Так, упродовж минулого року в рамках проекту «До суспільства через родину» (програма МАТРА посольства Нідерландів) ми проводили різноманітні майстер-класи: з виготовлення ляльки-мотанки, ліплення, вишивання стрічками, декупажу, квілінгу та інші. Продовжуємо творчі заняття й нині. Напередодні Нового року ми вчилися готувати торти без випікання, з печива. А перед Різдвом проводили заняття зі щедрівок та колядок – і дорослі, і малі співали з задоволенням! До речі, під час таких майстер-класів народилася ще одна ідея – провести конкурс талантів серед дітей з обмеженими можливостями.

Шукаємо таланти!

– Це буде конкурс сценічних талантів (музика, спів, декламування, танок) чи будь-яких взагалі?

– Усе, що дитина робить добре, – малює, пече тістечка, колекціонує фіалки (і в неї їх понад 100 видів) чи вправно володіє футбольним м’ячем, можна представити на цьому конкурсі як відеоролик чи презентацію з фотографіями та коментарями. Ми плануємо залучити й інші громадські організації, уже поширюємо інформацію серед навчальних закладів, які опікуються дітьми з обмеженими можливостями. Заявки від учасників можна приносити в наш офіс за адресою: вул. Шевченка, 27, оф. 9 (обов’язково попередньо зателефонуйте за номерами: 930-736, 068-1203690 (Олена), 050-9683349 (Ольга), 933-782 (Марина).

Культивуємо традиції філантропії та волонтерства

– Чи готові чернігівські меценати підтримати цю чудову ідею?

– Нині ми активно залучаємо бізнес для поповнення призового фонду. Не можу сказати, що це легко, адже традиції філантропії, на жаль, не дуже поширені на Чернігівщині. Однак ми їх розвиватимемо й шукатимемо кошти для діяльності нашої організації.

– Чи вдається залучати молодь, дорослих людей до волонтерської (тобто безплатної та добровільної) праці на користь ближніх?

– Молодь, звісно, активніша. Охоче відгукуються на наші прохання про допомогу старшокласники та студенти. На цей момент маємо список із 30-ти волонтерів. Хотілося б більше залучати дорослих, пенсіонерів, у яких є потреба відчувати себе корисними, поділитися досвідом, тобто є потенціал до волонтерства. Тож якщо хтось, хто прочитає цю статтю, захоче з нами співпрацювати, телефонуйте й приходьте!

До інклюзивної освіти – через інклюзивне суспільство

– Олено, коли ваша організація тільки-но створилася, багато розмов велося про інклюзивну освіту. Чи є успіхи в цій сфері?

– Так, але ми зробили суттєву поправку: якщо раніше мова йшла про інклюзивну освіту, то нині – про інклюзивне суспільство. Тому що в нашому законодавстві теоретично все добре прописано й визначено, але з практичним запровадженням виникають проблеми. Тож «Голос батьків» буде пропонувати своє бачення цих процесів, але ми розуміємо: якщо суспільство не буде інклюзивним, не варто сподіватися, що таким стане якась його частина, зокрема сфера освіти.

На сьогодні нашу позицію чують, сприймають, є певні зрушення – школи намагаються запроваджувати наші ініціативи. Так, наприклад, одна мама в Ічнянському районі домоглася того, щоб її «особливим» дітям 13-ти і 15-ти років створили умови для навчання в звичайній школі. Є мами, котрі самі приводять дітей з особливими потребами до школи, але навчати їх без допомоги вчителя складно.

На жаль, більшість навчальних закладів, де вже є діти з особливими потребами, не виявляють ініціативу, щоб норми закону про інклюзію було виконано, і чекають на команду зверху. Ми розуміємо, що для начального закладу це додаткові турботи й витрати, але ці кошти можна закласти в бюджет. Вважаємо, що не варто створювати якусь одну школу, куди їздитимуть діти з усього міста. Наприклад, як мама, я хотіла б водити свою дитину в ту школу, яка розташована поруч, а не витрачати час на дорогу. Ми розуміємо, що цей процес – не на один день. Але переконані, що «дорогу здужає той, хто йде» до своєї мети.

– Бажаю вам успіхів у реалізації намічених цілей!

Вікторія Сидорова
Деснянка вільна №15 (418)

Черниговский городской портал «Сивертайм» +ФОТО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*