Поранений розвідник-снайпер про захист країни, евакуацію з поля бою та повернення до служби

Поранений розвідник-снайпер про захист країни, евакуацію з поля бою та повернення до служби. боєць, війна, поранення, протез, протезування

Поранений розвідник-снайпер про захист країни, евакуацію з поля бою та повернення до служби. боєць, війна, поранення, протез, протезування

Боєць Національної гвардії з кумедним позивним Лисий для ворогів – зовсім не кумедний. Будучи розвідником-снайпером, він провів не одну успішну операцію, діючи інколи в глибокому тилу противника. Під час однієї такої «вилазки» боєць отримав доволі важке поранення – Лисий втратив ступню. Але він не впав духом. Навпаки – палає ще більшою ненавистю до росіян і планує після одужання та протезування і далі служити Батьківщині.

– Чому прийняли рішення захищати країну?

– Мені 24 роки. Народився у Харкові, виріс в Запоріжжі. Батько у мене військовий. Я прийняв присягу у 17 років, тому що після одинадцятого класу пішов вчитися у військовий заклад, потім підписав контракт. Воював в районі проведення ООС в 2018-2019 роках у штурмовій частині. Працював деякий час на цивільній роботі, потім виїхав за кордон. Але, коли почалася війна, відразу повернувся до України.

Поранений розвідник-снайпер про захист країни, евакуацію з поля бою та повернення до служби. боєць, війна, поранення, протез, протезування

Приїхав 25 лютого увечері, вже 26 числа мобілізувався до військової частини Нацгвардії. А вже 28 лютого потрапив безпосередньо до зони бойових дій.

– Не могли б ви розповісти про обставини отримання вами поранення?

– Під час виконання бойової задачі я був вимушений зміститися задля розширення сектору вогню і якраз у цей момент наступив на протипіхотну міну. Товариші швидко надали мені першу допомогу, наклали турнікет і почали евакуйовувати. Добре, що росіяни – слабкі духом. І коли наш кулеметник заради прикриття почав прострілювати лісопосадку, вони просто зачаїлися – не намагалися нас переслідувати, навіть не відстрілювалися.

– Як діяла ваша група після того, як ви дістали поранення?

– Хлопці все зробили правильно. Окремо хотів подякувати нашому кулеметнику з позивним «Добриня». Він ніс мене на плечах по пересіченій місцевості більше години – хоча там навіть в екіпіруванні ходити непросто. А він фактично весь час біг! Другий мій побратим – він вів машину – заради того, щоб швидше доставити мене до лікарів, пронісся буквально під носом у росіян. Ті настільки не очікували подібного, що навіть не встигли зреагувати! Що цікаво, тим самим маршрутом він і повернувся до бойових позицій.

Я їм дуже вдячний, цим осередкам бойового духу. До речі, незважаючи на моє поранення, поставлену задачу ми тоді виконали в повному обсязі, навіть більше.

Поранений розвідник-снайпер про захист країни, евакуацію з поля бою та повернення до служби. боєць, війна, поранення, протез, протезування

– Усі в Україні знають про Чорнобаївку, в якій ворога накривали вогнем десятки разів. У нас була подібна лісосмуга… Цей випадок стався, коли я тільки прибув на позиції. Ми з БПЛА побачили там скупчення бойової техніки росіян, передали координати – техніку спалила наша арта. Але через деякий час техніка туди повернулася! Її знову спалили – і так чотири рази. Навіть дитина зрозуміла б, що так робити не треба – але кацапи не зрозуміли. Був ще один випадок, в березні. До наших позицій наблизилися розвіддозор з двох ворожих одиниць бронетехніки. Росіяни їхали, наче на прогулянці. Тоді я взяв до рук гранатомет і вистрілив по головному «Тигру». Перший раз не влучив, а з другого разу я його підбив. У тому бою ми знищили сімнадцять росіян, а одного взяли в полон.

Поранений розвідник-снайпер про захист країни, евакуацію з поля бою та повернення до служби. боєць, війна, поранення, протез, протезування

– Ви сказали, що після поранення встигли одружитись.

– Я, насправді, хотів освідчитися своїй нинішній дружині у серпні. Після цього прикрого випадку я перебував у реанімації, якраз прийшов до тями після операції. Поруч сиділа кохана, і тоді я їй запропонував розійтися – мовляв, нова нога в мене не відросте, навіщо ти будеш мучитися з інвалідом? На що вона відповіла мені, що я дурень. І що вона буде зі мною, щоб не сталося, до кінця. Тоді я зрозумів, що до серпня чекати не треба, треба одружуватися вже зараз.

– Як будете жити надалі, хочете повернутися до побратимів?

– Дочекаюся протезування – лікарі кажуть, що з протезом я навіть кульгати не буду. Дуже хочу повернутися на передову і далі бити ворога – особливо після випадку в Оленівці, коли путінці вбили наших полонених. Проте, якщо гострої потреби в моїй присутності на передовій не буде – почну тренувати наших бійців. Колись я вже спробував це робити – вийшло. Потім ті хлопці, яких я навчав, приходили до мене у шпиталь, дякували за науку. Також хочу відкрити свій тактичний тир. Але це вже планую зробити після нашої перемоги. У те, що ця перемога буде, я не просто вірю – я в цьому впевнений на 100%.

Національна гвардія України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*