Конкурс читців шрифтом Брайля вперше відбувся на теренах Дніпропетровщини (ВІДЕО)

Конкурс читців шрифтом Брайля вперше відбувся на теренах Дніпропетровщини (ВІДЕО). дніпропетровщина, незрячий, сліпий, шрифт брайля, інвалідність, person, indoor, people, clothing, human face, woman, group, smile, book, working. A group of people sitting at a table

Участь в конкурсі взяли незрячі мешканці, але і для зрячої аудиторії організатори запропонували випробування. Наприклад, налити воду в склянку з зав’язаними очима або визначити крупу на дотик. Також всіх охочих запросили на майстер-клас із вивчення шрифту Брайля. Чому цей спосіб друку наразі вимирає в Україні та які альтернативи йому існують — дізнавалась Юлія Бублик.

Дев’ятеро незрячих людей стали учасниками першого на Дніпропетровщині конкурсу читців шрифтом Брайля. За завданням, текст для всіх — однаковий. Це твір Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки”.

Леся Лимар, інструкторка Українського товариства сліпих: «Запропонований текст і дано 3 хвилини. Хто прочитає найбільшу кількість знаків і буде читати найбільш виразно, той стане переможцем».

Олена Пошивана, суддя конкурсу читців шрифтом Брайля, вчителька-поліглотка: «Если по-честному, учитывать надо стаж слепоты. Одно дело, если человек с детства читает по Брайлю… Вот я читаю по Брайлю полвека!»

Павліна Івахнюк, учасниця конкурсу читців шрифтом Брайля: «З семи років читаю. А мені зараз 67 буде вже. Так що 60 років».

Результат Павліни Пилипівни — 43 рядки за три хвилини. Судді кажуть: це показник середньої швидкості читання. Сама жінка розповідає: шрифт Брайля дуже любить та рекомендує вивчати всім знайомим.

Леся Лимар, інструкторка Українського товариства сліпих: «Все більше мнемосхем з’являється, табличок шрифтом Брайля, також маркеровані ліки. Тому для використання у побуті — він необхідний».

Олена Пошивана, суддя конкурсу читців шрифтом Брайля, незряча вчителька-поліглотка: «Он не прекрасный — он серый и никакой. Но для нас — это действительно грамота! Это культура, приобщение к культуре».

Наразі товариство сліпих Дніпропетровщини включає 3,5 тисячі незрячих людей. Але за даними МСЕК, щороку три тисячі мешканців області отримують інвалідність зору. Для когось шрифт Брайля — спасіння, для когось — марна навичка. Адже книг для незрячих немає в широкому доступі: невеликими партіями їх друкує лише декілька видавництв.

Леся Лимар, інструкторка Українського товариства сліпих: «У Луцьку є студія друку шрифтом Брайля, у Львові друкують книги шрифтом Брайля, також у Києві. У Дніпрі поки що книг не друкували».

Навіть документи чи методичні матеріали для дітей треба було витискати вручну. Але 30 травня товариству сліпих подарували перший в області принтер, що друкує Брайлем. Кошти на нього збирали благодійники. Вартість пристрою сягає 200 тисяч гривень.

Катерина Ішкова, представниця благодійного фонду “Let`s Help!”: «Таких принтеров было приобретено 4. Это была Киевская область, Львовская, Одесская и Днепропетровская».

Однак такий принтер не призначений для друку книжок — лише для повсякденної документації. Тому література для незрячих і досі малодоступна. Обрати твір до вподоби тим паче не можливо. Існує електрона альтернатива книжкам — так званий “Брайлівський дисплей”. Це електромеханічний пристрій, який підключають до комп’ютера. Він відображує символи рельєфно-крапковим шрифтом. Єдиний недолік девайсу — вартість.

Олена Пошивана, суддя конкурсу читців шрифтом Брайля, незряча вчителька-поліглотка: «Не знаю з якого неба взяті ті ціни. Якби вони коштували так, щоб сліпий міг купити, то звичайно, із задоволенням я б читала по Брайлю, а не слухала синтетичну мову».

Аудіо-книжки поступово витісняють шрифт Брайля. Багато незрячих відмовляються від користування ним або і не починають вивчати взагалі. Віктор Волосюк родом із Луцька. Із крапковим шрифтом він познайомився у десять років. Але зараз використовує його лише для творчої самодіяльності.

Віктор Волосюк, учасник конкурсу читців шрифтом Брайля: «Я по Брайлю взагалі зараз не читаю: книжки беремо на касетах. Потім стали вже книжки на дисках, тепер — на флешках».

Відтак шрифт Брайля в Україні помирає. Попит на нього є, але недостатня кількість друкарень та зависока вартість електромеханічних книжок — пригнічують розвиток. Виходів — два: або шрифт зовсім зникне з ужитку, або влада нарешті зверне увагу на потреби незрячих.

Автор — Юлія Бублик

Камера — Тарас Іванов

сайт 9-го дніпровського телеканалу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*