Олеся Сакало стала відкриттям року конкурсу «Кращий соціальний Web Surfer м. Києва-2018»

Олеся Сакало стала відкриттям року конкурсу «Кращий соціальний Web Surfer м. Києва-2018». web surfer, київ, олеся сакало, інвалідний візок, інвалідність, smile, person, clothing, human face, woman. A person holding a sign

Олеся Сакало стала відкриттям року конкурсу «Кращий соціальний Web Surfer м. Києва-2018». web surfer, київ, олеся сакало, інвалідний візок, інвалідність

27-річна Олеся Сакало – чарівна дівчина в інвалідному візку – лауреат конкурсу «Кращий соціальний Web Surfer м. Києва-2018», у номінації «Відкриття року». Дівчина – черговий адміністратор Центру соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями Деснянського району. Вона працює в соцмережах, веде інформаційну сторінку ребцентру в Фейсбуці, координує групу до якої входять діти й молодь з інвалідністю, їхні батьки, педагоги, соціальні партнери.

Олеся з захопленням розповідає про ребцентр, про вистави, які вони готують разом: клієнти центру, соціальні педагоги, медики, психолог.

-Тут я відчула себе повноцінною людиною, – каже Олеся, – Раніше у спілкуванні з людьми обмежувалася лише телефоном та Інтернетом, а тепер працюю в колективі. Навчилася багато чому, а насамперед – спілкуватися, підлаштовуватися під інтереси інших людей і, як не дивно, не розкидатися грошима. У 12 років боялася мріяти, у 17 – дуже хотілося подобатися хлопцям, і, навіть, інколи з’являлися мрії про те, що якось станеться диво: я стану на власні ноги, піду й зустріну хлопця, який мене покохає. А зараз я хочу, щоб був мир, щоб не боятися мріяти, хочу здоров’я для батьків, щоб наша родина жила в достатку. Хочеться легкості в житті!

Олеся гарно співає, постійно бере участь у театральних виставах, у Фестивалях творчості дітей і молоді з обмеженими можливостями «Повір у себе!». А ще дівчина займається стрільбою з лука, цього року їздила на екскурсії до Львова й Чернігова.

-Я не краща і не гірша за інших дівчат. Я просто не можу ходити. Але я так само люблю модний одяг і косметику, так само хочу чогось досягти в житті, хочу кохати й бути коханою! А головне, що відчувши підтримку працівників реабілітаційного центру й Київського міського центру соціальних служб для дітей, сім‘ї та молоді зрозуміла, найголовніше – це вірити в себе! Вірити в людей! І не опускати ні руки, ні голову!

Наталя Плохотнюк

Вечірній Київ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*