Герої АТО звикають до протезів, кінцівками поплатилися на Донбасі

10 днів тому його 26 артилерійська бригада потрапила в засідку. На блок-пості поблизу села Попаднього їх з лісосмуги розстріляли терористи.

З поля бою 23-річного Віктора Бойка виносили товариші. Каже, був притомний і пам’ятає геть усе.

«Ліва рука одразу в мене… Я вже бачив, що там від неї… одразу кістки перебиті», – каже старший солдат Віктор Бойко.

Ліву руку вище ліктя ампутували одразу ще в Артемівську. Правицю вдалося врятувати. Лікування триває в київському військовому шпиталі. Роман каже, боявся усвідомити, що сталося із братом.

«Довго не міг до нього в палату – не знав, що йому сказати… Але коли зайшов він мене сам почав заспокоювати», – каже двоюрідний брат Віктора Бойка Роман Пурик.

З поміж 745 поранених українських бійців 14-теро потребують протезування кінцівок. Соцмережами волонтери і родичі збирають гроші на імпортні протези. В Міноборони кажуть, такої потреби немає. В Україні виробляють якісні протези. І кожен, хто воював на Сході за необхідності отримає їх безкоштовно.

«Буквально два дні тому Верховна Рада ухвалила зміни в закон про реабілітацію інвалідів у країні, яким дозволено нашим військовослужбовцям без набуття інвалідності отримати всі ті пільги, якими користуються інваліди в Україні», – каже директор Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Віталій Андронатій.

Перший крок на протезі. Десантник житомирської аеромобільної хвилюється і просить не показувати його обличчя. Львівські ортопеди для українського вояка зробили чи не найкращий свій виріб — колінний суглоб у протезі на гідравліці.

Із таким протезом один із клієнтів львівського заводу став призером міжнародного змагання із настільного тенісу. Оригінальний німецький механізм коштує майже 50 тисяч гривень. Не проблема зробити протез за кордоном, кажуть львівські фахівці. Головний клопіт – обслуговування. Адже деталі протезу доводиться міняти часто протягом всього життя.

«Або худає, або поправляється. До півроку треба змінювати після першого протезування, антропометричні дані повністю міняються», – каже технік-протезист Юрій Яськів.

Поки українські ортопеди підлаштовуються під потреби військового часу, батьки молодих інвалідів шукають найліпших протезів. Олегові Березовському вони потрібні найвправніші із рухливими пальцями. 24-річний старший лейтенант в бою під Слов’янськом втратив обидві руки. У Віктора Бойка так звана висока ампутація – також складна для протезування. І він також мріє про повноцінне життя.

Ольга Семак

ФАКТИ. ICTV +ВІДЕО