Буковина лідирує в Україні за кількістю діток із психічними розладами та розумовою відсталістю

Журналіст ІА АСС дізнавався, чому в області зростає кількість діток із особливими освітніми потребами.

Психіатри та соціальні працівники у Чернівецькій області б’ють на сполох. Зокрема, за словами начальниці служби у справах дітей Чернівецької ОДА Юлії Матвієвої, в області суттєво збільшилася кількість дітей з поведінковими розладами.

«Дуже багато дітей, які перебувають у Центрі соціально-психологічної реабілітації, близько 70% мають поведінкові розлади. Нерідко вже у віці 8 – 9 років. Чимало діток, і не обов’язково з неблагополучних сімей, тікають із дому. І це зовсім не означає, що вони обов’язково стикаються з жорстоким поводженням з боку батьків», – каже Юлія Матвієва.

Пані Юлія вбачає в цьому два основних чинники.

«Існує чималий інформаційний вплив на незрілу психіку дітей, що й спричиняє в них поведінкові розлади. Основний чинник цього впливу – гаджети. І, звісно, зайнятість батьків. Особливо це стосується благополучних сімей. Діти не отримують належної батьківської уваги, і це також негативно впливає на їхню поведінку та психіку», – каже Юлія Матвієва.

Нинішні діти мають важчі діагнози

Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа №3 займається з інклюзивними дітками, зокрема, і тими, хто має розумову відсталість.

Як розповідає заступниця директора з виховної роботи Чернівецької спеціальної школи №3 Жанна Бохонко, до закладу приймають навчатися діток з відповідними показами щодо стану здоров’я.

«Контингент у нас став набагато складніший, ніж раніше – це правда. Одна з причин – рівень інклюзивного навчання в загальноосвітніх школах. Батькам надали право вибору віддавати свою дитину до того навчального закладу, до якого вони хочуть. Тому вже в наш заклад нині нерідко потрапляють ті діти, які раніше не проходили навчання в нашій школі. І з ними працювати значно важче.

У звичайній школі інклюзивна дитина має визначені для всіх 10 годин навчання. Додатково з нею не працюють. Але вона потребує більше часу для засвоєння матеріалу», – розповідає Жанна Бохонко.

Попри це, багато батьків спочатку хочуть віддати свою дитину до звичайних навчальних закладів. Початкова школа дає досить простий для засвоєння більшістю матеріал, тому не дає повного уявлення про здібності дитини. Проте далі спеціалісти та батьки не бачать результатів, тому звертаються до спецшколи.

Інша проблема, як зазначає викладачка, полягає в тому, що нинішні діти часто мають складніші діагнози, аніж раніше.

«Нині більшість діток, які навчаються в нас, мають помірний ступінь інтелектуального розвитку. Раніше ж наші учні мали переважно легкий ступінь. Вони могли соціалізуватися, далі навчатися в училищах. Зараз теж є такі, проте їх стало дуже мало.

Діти нині мають нижчий ступінь інтелектуального розвитку, їм важче засвоювати матеріал. І дуже часто нині дітки мають різні супутні захворювання, які не дають можливість повноцінно розвиватися: вади серця, цукровий діабет тощо. Звичайно, вони соціалізуються, розвиваються в міру своїх можливостей і роблять те, що є в їхніх силах. Але ще нещодавно більшість наших вихованців закінчували училища, ставали будівельниками, швеями, працювали на фабриках, підприємствах, створювали сім’ї… Враховуючи те, що нині інклюзія діє і при профтехосвіті, і зараз багато наших вихованців можуть закінчити ці заклади. Проте, їхні фізичні можливості, супутні захворювання, не дадуть змоги виконувати ті чи інші види робіт», – резюмує Жанна Бохонко.

Мало не кожна четверта вагітна самотужки призначає собі пігулки

Чим спричинена така тенденція на Буковині, ми поцікавилися, в експерта ДОЗ Чернівецької ОДА за фахом «Медична генетика» Ірини Ластівки.

На її думку, існує два чинники збільшення психіатричних захворювань у діток. Перший – існує реальне збільшення таких хвороб в області. Другий – рівень діагностики став набагато кращим.

«Власне, причин, через які дитина має розумову відсталість, існує дві: ендогенні (внутрішні) та екзогенні (зовнішні). Внутрішні – це ті, що залежать від мутацій, які передали батьки. До прикладу, народження після граничного віку. Для мам він становить старше 35 років, а для татусів – 43 роки. Старший вік мами у нас як раз і спричиняє множинні вади, вади центральної нервової системи та хромосомні вади, які є найважчими. Проте, і вік батька теж може впливати на хромосомні хвороби.

Ну і, звичайно, захворювання батьків. Цукровий діабет, шизофренія, серцево-судинна патологія й онкопатологія – все це поширені хвороби в нас, які також передаються від батьків», – каже Ірина Ластівка.

Щодо екзогенних, тобто зовнішніх, причин, тут мова йде про хімічні, механічні й біологічні чинники. Механічні посідають перше місце серед причин виникнення різних вроджених аномалій. До прикладу, порушення форми голови, яка може супроводжуватися різними ознаками психічних захворювань.

Серед біологічних чинників, що можуть викликати психічні хвороби, – радіація й опромінення, які вражають центральну нервову систему.

Нарешті, хімічні чинники. Тут мова йде про препарати, які мало не кожна четверта вагітна призначає собі самостійно. Також цьому можуть сприяти засоби, які застосовуються в промисловому господарстві. У нас дуже широко використовують в аграрному господарстві гербіциди й пестициди. Крім того, у побуті ми постійно стикаємося з токсичними металами та канцерогенами.

«Також дуже часто наші мами вчасно не проводять профілактику вроджених вад. Можуть зловживати алкоголем або тютюном. У рейтингу причин народження дітей з порушенням розумового розвитку ця причина має чільне місце в Україні. Також на це може впливати тривалість сну, харчування тощо. Ну і спадковий фактор. До прикладу, якщо один із батьків хворів на шизофренію, вірогідність передати дитині це становить 10%, а якщо обидва – вже 40%», – каже генетик.

Буковині бракує кровозмішування

Ще однією причиною виникнення розумових вад у дітей є наявність великої кількості так званих ізолятів (ізольованих груп суспільства – ред.) на території області. Річ у тому, що на Буковині проживають понад 80 національностей.

«У нас багато ізолятів за певними ознаками. Зокрема, географічний – у віддалених гірських районах. Наприклад, у Путильському. Або ж релігійні – осередки, де живуть певні релігійні громади. Також у нас дуже потужний мовний ізолят. Так, румуномовні стараються проживати в румуномовних селах, українці – в україномовних селах. А ізоляти сприяють збільшенню кількості метаболічних хвороб, з якими пов’язана низка патологій. Це щось подібне до кровноспоріднених шлюбів у давні часи та в епоху Середньовіччя. Ми досліджували одну з психофізіологічних хвороб і з’ясувалося, що 24 з 25 випадків – жінки з прикордонних сіл», – каже Ірина Ластівка.

Також причина відчутного збільшення статистичних показників полягає і в діагностиці хвороб. За словами пані Ірини, наші лікарі почали значно ширше застосовувати діагностику.

«Сьогодні маємо великий спектр діагностичних можливостей. Ми відправляємо аналізи навіть до Сан-Франциско. Скажу більше – чимало хвороб нині можливо виявити та лікувати. Потрібно лише вчасно їх виявляти – захворювання треба починати лікувати, щойно починаються девіантні порушення», – резюмує лікарка-генетик.

Олександр Юхимець