Розваги, навчання та робота: як живеться людям з інвалідністю в Іспанії

На гірськолижних курортах Європи сезон у розпалі. Чимало українців теж пакують наплечники, купують скі-паси й вирушають кататися зі схилів. Однак — не всі. Дехто розкішним снігом може милуватися тільки з вікна своєї квартири. Бо у нас люди з інвалідністю часто і з під’їзду виїхати у візочку не можуть — десь ліфтів немає, та й тротуари й бордюри годі здолати.

Про те, щоби з’їжджати з гір, вони й не думають. Бо хіба ж це можливо? Мушу признатися, я теж була шокована, коли побачила рекламні плакати в іспанських універмагах мережі El Corte Ingles — там людей із порушеннями опорно-рухового апарату запрошували на гірськолижний курорт Сьєрра-Невада. Тих, хто навіть не може ходити — обіцяли навчити спускатися з гори у спеціальних візочках із лижею. Проект благодійний, так що послуги інструктора для них безплатні. Такі курси тривають у Сьєрра-Неваді до квітня, до завершення сезону.

На кріслі у море, на ліжку в зал

Ми дивуємось, а для іспанців це давно вже звична річ. Якось, купаючись у морі в Барселоні, я побачила неподалік чоловіка, що поволі в’їхав у воду в інвалідному візку — і поплив! Спеціальні поплавки утримували крісло на воді. Я тоді ще подумала, що це якийсь ексцентричний
багатій купив собі спеціальне обладнання. А згодом на пляжі Салоу побачила таке “купальне” крісло — його надавали усім, хто потребує. У комплекті з рятувальним жилетом і симпатичним рятувальником!

В Іспанії людям з інвалідністю стараються забезпечити доступ до усіх розваг: їх катають у парках атракціонів, для них передбачені окремі місця у кінотеатрах, на стадіонах та в концертних залах. До прикладу, матчі “Барселони” чи “Реала” такі вболівальники дивляться із найвигідніших місць поблизу поля, та ще й мають значно більше шансів отримати в подарунок футболку від Ліонеля Мессі чи Кріштіану Роналду.

На концертах і фестивалях можна побачити не лише людей у візках. А навіть у спеціальних ліжках, підключених до медичних апаратів, які стежать за показниками здоров’я. Звісно, про візит такого гостя треба домовлятися заздалегідь — але тут навіть прикутість до ліжка не причина відмовлятися від улюбленої опери чи симфонії! Так само, як нездатність бачити — не причина не піти з друзями в кіно. Вони можуть скачати на смартфон спеціальну програму, що описує події, персонажів та все показане в кадрі.

Розкіш самостійності

При цьому людина з особливими потребами може навіть вирушати у подорож без додаткового супроводу. Із транспортом допоможуть таксисти, працівники залізниці чи метрополітену. Якщо, звісно, така потреба виникне. Бо, наприклад, у Мадриді понад 65% станцій метро обладнані прямими ліфтами до перону, у Барселоні понад 80% станцій метро і 100% автобусів дають доступ неповносправним. Та місцеві чиновники бідкаються, що цього недостатньо. Тож щороку виділяють мільйони на пристосування міста до потреб людей з інвалідністю.

Дбають про це й приватні підприємці, зокрема власники готелів. У 6 з 10 готелів Іспанії можна забронювати кімнату, обладнану під особливі потреби: над ліжком — спеціальний кран, щоби піднятись, у ванній та туалеті — різноманітні перила, автоматизовані сходинки. А в одному з номерів мене якось вразили меблі, що змінювали висоту — за допомогою спеціального пульту ліжко, столик, крісла можна було зробити значно нижчими. “Це для дітей?” — поцікавилася я у покоївки. “Не тільки, — усміхнулася вона. — До нас нерідко приїжджають “маленькі люди”, от для їхньої зручності й купили такі меблі”.

Поїздами люди у візках теж можуть подорожувати без проблем: у більшості з них передбачено один-два вагони з місцем для візка, спеціальними пасками безпеки, аби його закріпити, і туалетом, у який можна заїхати на колесах.

Доступні для людей з інвалідністю навіть розкішні суперкари! Рік тому в Іспанії бурхливо обговорювали один цікавий випадок: у Мадриді за перевищення швидкості затримали чоловіка, який розігнався до 297 кілометрів на годину! Він просто пролетів повз поліцейських, ті встигли помітити лише колір авта. Це рекордна швидкість, за яку будь-коли затримували порушників. Завдяки камерам спостереження, гонщика знайшли. Однак із Porsche його довелося витягати поліцейським: 36-річний чоловік ходити не може… А от ганяти — запросто! До слова, таким, як він, дозволено їздити лише в адаптованих автівках і зі швидкістю не більше як 100 кілометрів на годину.

На лекцію — з собакою

Однак в Іспанії людей з інвалідністю не лише розважають, а й стараються створити умови для навчання в університетах та для повноцінної праці. Студенти у візках тут зовсім не дивина. Люди, що не бачать, вчаться за підручниками, надрукованими штрифтом Брайля. І на лекції їм можна ходити з собакою-поводирем, фото якої потім можуть ще й в альбом випускників вклеїти.

А щодо роботи, то кожна фірма, де працює понад 50 осіб, повинна виділити 2% робочих місць для людей з особливими потребами. Тож понад третина з них — працює. Хоча може прожити й на пенсію: мінімальна для них становить 786,86 євро, у випадку важкої інвалідності — 956,6 євро, а максимальна — 2573,4 євро на місяць.

Юлія Постоюк, Іспанія

Експрес – онлайн