Інклюзивна освіта: можливості для особливих

Вересень… Для мільйонів дітлахів по всій Україні його прихід означає, що почався новий навчальний рік. Більшість йому дуже раді, бо за літо скучили за друзями і рідною школою. А хтось – ні, і бажав би погуляти ще. Але складний і могутній маховик навчального процесу вже запущено на повні оберти, й чекати його зупинки не варто. Попереду на всіх задіяних у цьому складному й водночас надзвичайно цікавому процесі очікує багатомісячна важка праця. Знання легко не даються, але без них немає майбутнього!

Цього вересня початковий крок до країни знань зробили також Дениско, Соня, Гліб, Дарина, Владислав та їхні друзі по ресурсному 1-Г класу СЗШ #231, що розташована по вул. Богатирській, 2 в Оболонському районі столиці. Зовні вони майже нічим не відрізняються від здорових однолітків: такі ж рухливі, симпатичні й гарно вдягнені дзиґи, яким приємно спілкуватися одне з одним. Вони, мабуть, лише більше зосереджені, ніж ровесники, та відповідають на запитання вчителів стриманіше і з деякою затримкою. І тільки уважно придивившись до них, починаєш розуміти, що перед тобою насправді – незвичні хлопчики й дівчатка, з тільки їм притаманним баченням і сприйняттям світу, величезним бажанням стати його частинкою, з легко ранимими душею і нервовою системою. Особливість маленьких школярів підтверджена медичним діагнозом: усі вони – аутисти. І в навчальному процесі як люди з особливими потребами потребують до себе значної уваги й підтримки з боку педагогів, здорових дітей, їхніх батьків.

Ще кілька років тому в Україні проблеми спільної освіти в навчальних закладах учнів із різним фізичнім і розумовим станом здавалися нерозв’язними. Від них відмахувалися на всіх рівнях, вважаючи несуттєвими. Але саме життя змусило рішуче переглянути цю хибну позицію. І хоча більшість проблем тут ще залишається, сьогодні в цьому напрямі вже є значні позитивні зрушення. Вони багато в чому стали можливими завдяки прийнятим Верховною Радою законам і керівництву держави, а також зусиллям нового керівництва Міністерства освіти і науки України та ентузіастів, яких у країні з’являється дедалі більше.

До них в повній мері слід віднести і Наталію Степанівну Яценюк – толерантну, розумну, енергійну, душевну людину, яка з однодумцями минулого року створила громадську організацію “Особливий світ”, ставши її співзасновницею. Уклавши угоду про оренду двох невеличких кімнат у СЗШ #231 і запросивши до свого колективу хороших, сильних вчителів, лікарів та інших спеціалістів, відкрила в них ресурсні класи, запропонувавши інклюзивну освіту. За щирої, доброзичливої підтримки керівництва школи, яке створило ентузіастам максимальні умови для роботи (директором на той момент уже 16 років був Ігор Маматказин, який, на жаль, зараз пішов зі школи не за власним бажанням), “Особливий світ” продемонстрував украй високі результати, швидко завоював визнання та повагу серед дітей-аутистів та їхніх батьків. До речі, ця громадська організація має сьогодні ресурсні класи ще й на Троєщині – в СЗШ #259, де директор Олександр Юрко щиро підтримує “Особливий світ”.

– Ми робимо все можливе, аби наші малюки стали щасливими, а школа з її рівними можливостями назавжди стала для них першою надійною сходинкою до країни знань, – каже Наталія Степанівна. – Інклюзивна освіта, яку ми пропонуємо, без сумніву, допоможе їм. Ми робимо на цьому довгому шляху лише перші кроки. І знаю, незручностей, непорозумінь, інших суперечливих питань на ньому ще буде чимало. Але колектив у нас хороший, професійний, дружній. І всі складнощі спільними зусиллями ми обов’язково подолаємо…

А зараз про те, чому Асоціація спортивних журналістів України зацікавилась даною темою. Ще в травні до нас звернулися батьки деяких учнів із “Особливого світу” з проханням допомогти – вони вважали, що з оголошенням конкурсу на посаду нового директора СЗШ #231 їхні ресурсні класи можуть закрити або в них виникнуть певні проблеми. Батькам малюків-аутистів цього, зрозуміло, не хотілося. Дізнавшись про те, що АСЖУ вже багато років підтримує окремі інвалідні громадські організації (візочників, ДЦП та інші), попросили нас зайнятися і їхньою справою. Було кілька зустрічей на різних рівнях – у школі, в ГО “Особливий світ”, в управлінні освіти Оболонської райадміністрації. На щастя, занепокоєння і хвилювання батьків виявилися марними, про що свідчить і цей репортаж. За літо ми подружилися. І вирішили продовжити наше співробітництво й надалі.

Михайло Волобуєв,
президент АСЖУ, член НОК України

Київ

Офіційно

Завдяки законодавчій підтримці Верховної Ради України і спрощенню урядом умов відкриття та діяльності інклюзивних класів порівняно з минулим роком кількість особливих дітей, залучених до інклюзії, збільшилася на 56%, повідомив під час брифінгу віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Жодна школа не може відмовити у створенні інклюзивних класів, якщо вона отримала заявку від батьків, висновок спеціальної комісії (ПМПК) або рішення місцевої влади. Сьогодні вже 9% шкіл України долучилися до інклюзивної освіти. Лідерами зі створення інклюзивних шкіл на сьогодні є Київська, Волинська, Дніпропетровська і Житомирська області. “Для нас важливо, щоб це відбувалося по всій Україні. Діти з особливими освітніми потребами мають бути соціально адаптовані в майбутньому. А це можливо тільки завдяки відкриттю ресурсних кімнат і медіатек у школах України”, – підкреслив Г. Зубко.

Прес-служба віце-прем’єр-міністра України Геннадія Зубка

„Голос України”