У Вільховецькій ОТГ відкрито інклюзивно-ресурсний центр. Що це таке, де знаходиться і для кого передбачений?

50 років досвіду інклюзії у Європі, 10 років – в Україні. Вільховецька ОТГ йдучи слідом за Європою створила Вільховецький інклюзивно-ресурсний центр.

Інклюзивно-ресурсний центр – це створення системи послуг, середовища, щоб забезпечити права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2-х до 18-ти років на здобуття дошкільної та загальної середньої та профтехосвіти освіти, незалежно від своїх фізичних чи психологічних особливостей.

Історична довідка

Вперше інклюзію впровадили в Італії, там відмовилися від спецшкіл, аби кожна дитина мала право жити у сім’ї і не бути ізольованою від суспільства і своїх однолітків. Адже, можна дати знання, однак батьківську любов ніхто не замінить, саме тому дитина має виховуватися у сім’ї. А держава, з свого боку, має забезпечити простір, де дитині додадуть і знань, і можливостей.

Наступною до розуміння потреби в інклюзії прийшла Австрія шляхом експерименту. Були створені експериментальні класи викладання для дітей з обмеженими можливостями: інклюзивні класи, звичайні класи, відокремлені класи і малокомплектні класи взаємодії. Безумовно, найбільший успіх у навчанні здобула інклюзія.

Україна взяла за приклад досвід Швеції, де держава створює умови для розвитку дітей з особливими потребами, шляхом надання державної субвенції та забезпечує створення середовища для такої дитини у звичайних умовах, надаючи асистента вчителя.

Однак, для багатьох поняття інклюзії ще є зовсім новим, або ж існує багато упереджень і міфів щодо розуміння поняття інклюзії. Отже що це таке?

Інклюзія (від англ. inclusion — включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі. І насамперед тих, що мають особливі потреби для соціалізації. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті.

Вільховецька сільська рада виділила приміщення у колишньому Будинку культури для інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ). Там були проведені ремонтні роботи та створені сучасні умови для розвитку дітей. Коштом державної субвенції приміщення оснащене сертифікованими меблями та дидактичними матеріалами.

Шляхом конкурсного відбору на посаду директора ІРЦ була призначена Євгенія Василівна Богаченко. Робота не з простих, однак Євгенія Василівна зазначає: “Діти – це мій спосіб і відпочинку і сфера, де я себе почуваю комфортно. Дуже хочу, щоб діти були щасливі, бо щасливе дитинство – це щаслива людина, а щасливі люди створюють щасливу націю”.

Довідково: Євгенія Василівна Богаченко – народилася в смт. Отинія, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області.

З 1994-1997 – навчалася в Івано-Франківському комерційному технікумі, де отримала диплом з відзнакою.

В 1997 році вступила на факультет “Релігієзнавство” Івано-Франківської Теологічної Академії.

В 2003 р. вступила до Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, де здобула кваліфікацію практичного психолога.

З 2003 р. працювала практичним психологом в Округлянській ЗОШ І-ІІ ступенів і в Добрянському ДЗО.

В 2018 р закінчила Кам’янець-Подільський університет ім. Івана Огієнка і здобула кваліфікацію олігофренопедагога, вчителя-логопеда, вчителя дітей з вадами розумового розвитку за спеціальністю “Спеціальна освіта”.

Закінчила курси психологів по діагностиці.

І наразі має 16 років професійного стажу, та з червня 2019 року призначена на посаду директора Вільховецького інклюзивно-ресурсного центру.

В інклюзивно-ресурсному центрі працюють такі спеціалісти:

• логопед;
• психолог;
• дефектолог;
• реабілітолог.

Більше того, інклюзивно-ресурсний центр веде реєстр фахівців, які можуть бути залучені для допомоги особам після 18 років.

Мета інклюзії – це соціалізація дітей з особливими потребами, адже кожна дитина має рівне право на щасливе дитинство і реалізацію свого внутрішнього потенціалу у соціумі.

Євгенія Богаченко розповідає: “Дуже часто ІРЦ плутають з лікарнею – це не медичний заклад, це місце, де завжди ініціатором є батьки, вони перші бачать, що їх дитина потребує допомоги у деяких сферах. За таких умов батькам важливо не гаючи часу, звернутися в центр, де спеціалісти проведуть комплексну оцінку розвитку дитини відповідно до вікових норм”.

Які діти мають право на інклюзію?

• діти з мовленнєвими порушеннями;
• з порушенням зору;
• з порушенням слуху;
• діти з порушенням психічного розвитку;
• діти з синдромом Дауна;
• діти із аутичними розладами;
• діти з розладами опорно-рухового апарату;
• гіперактивність та дефіцит уваги.

Процедура отримання допомоги в інклюзивно-ресурсному центрі:

Один з батьків повинен написати заяву до ІРЦ, де дитині призначають дату проходження комплексної оцінки;

Перелік документів, які потрібно надати для проходження комплексної оцінки:

• свідоцтво про народження;
• копія паспорта батьків чи опікунів;
• медична картка;
• якщо є інвалідність, то ІПР інвалідності.

Ініціаторами корекції розвитку дитини завжди є батьки, і останнє рішення за ними. Висновки комплексної оцінки – конфіденційні і видаються на руки батькам, і саме батьки визначають, чи потрібна їм інклюзія чи ні, якщо так, то після комплексної оцінки, вони йдуть із висновком ІРЦ і заявою до директора школи чи дитячого садка і директор створює умови для навчання цієї дитини. Таким чином, дитина залучена до звичайного життя: живе вдома, ходить до школи, чи садочка, спілкується з однолітками, але має в допомогу асистента-вчителя.

Варто пам’ятати, що інклюзія – це не означає якийсь штамп. Якщо дитина перший другий клас потребувала інклюзії, потребувала допомоги, то коли дитина наздоганяє своїх однолітків, вона може далі вчитися вже без асистента.

– Ми маємо світові досвіди: в Ізраїлі хлопчик із синдромом Дауна служить в армії, діти з обмеженими можливостями здобувають вищу освіту і реалізовують себе у житті, – розповідає директор ІРЦ, – якщо у дитини є затримка в одній сфері, то йде компенсація за рахунок іншої сфери. Діти, які не бачать – мають розвинений слух. Тому ми допомагаємо компенсувати слабкі сторони за рахунок сильних сторін.

Наразі держава створила всі умови, щоб ми мали доступ до таких дітей. Тому батькам потрібно бути дуже уважними, аби не прогавити той момент, коли можна краще допомогти своїй дитині.

Важливим є питання гуманності суспільства, адже допомагаючи іншим діткам ми самі стаємо добрішими і робимо добрішими світ. Бо діти вже знають, що треба не жаліти, не засуджувати, а допомогти. Це також своєрідна корекція і для нормотипових діток, а діти з обмеженими можливостями не відчуватимуть себе ізольованими і відкинутими, – розповідає з досвіду директорка.

Графік роботи ІРЦ: з пн. до пт. 8-годинний робочий день (підбирають індивідуальний графік, максимально зручний для дитини і батьків).

Навчання в інклюзивному центрі є безкоштовним.

Отримати консультації та довідки можна за тел: 067 – 312 – 04 – 13 (Євгенія Василівна Богаченко).

Вільховецька громада