В Університеті «Україна» обговорили проблеми інклюзивного навчання

Через брак державної підтримки в українських вишах зменшується кількість студентів з інвалідністю. Про це говорили учасники XVII Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю», що відбулася в Університеті «Україна».

Ректор Університету «Україна» — доктор технічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних наук, заслужений діяч науки і техніки України Петро Таланчук під час конференції.

Начальник Центру інклюзивних технологій навчання університету Яна Шаповалова.

У дискусії взяли участь 326 представників з України, Литви, США, Ізраїлю, Грузії, Італії, Білорусі. Цьогоріч захід відбувся за участю та за підтримки Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю, МОН та Мінсоцполітики, Київської міської державної адміністрації, Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, Фонду соціального захисту інвалідів, ВГО «Національна асамблея людей з інвалідністю України», Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні, Української асоціації маркетингу, ВМГО студентів-інвалідів «Гаудеамус» та Благодійного фонду «Добробут XXI століття».

Такі дискусії мають за мету об’єднати зусилля вчених, освітян, бізнесу та громадських діячів для обговорення та розв’язання проблем навчання в інтегрованому освітньому середовищі.

В Університеті «Україна» напрацьовано унікальний досвід організації інклюзивного навчання. Згідно з визначенням ЮНЕСКО інклюзивне навчання — це «процес звернення й відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі». Метою інклюзивного навчання є створення освітнього середовища, в якому вчитель і учні, студенти й викладачі відкриті до спілкування, де гарантується забезпечення потреб усіх учнів та студентів, повага до їхніх здібностей та можливостей. Завдяки такому підходу молоді люди, що мають серйозні проблеми зі здоров’ям, отримують шанс здобути професію й стати успішними в житті.

Згідно з Концепцією розвитку інклюзивної освіти в Україні (затвердженою наказом МОН від 01.10.2010 № 912) інклюзивне навчання є комплексним процесом забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їхнього навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Це означає, що незалежно від вад зору, слуху чи інших нозологій усі вони можуть ходити до школи за місцем проживання, до загальноосвітніх класів чи груп. І в разі необхідності їм нададуть підтримку як у навчанні, так і в процесі забезпечення безперешкодного доступу до закладів освіти.

Учасники конференції констатували: якщо на рівні садочка чи школи протягом останніх років такі підходити запроваджуються досить активно, то на рівні вишу — повільно й з великими труднощами. Хоча позитивні приклади є.

ВМУРОЛ «Україна» з початку своєї діяльності впроваджує інноваційні методики навчання людей з інвалідністю. В закладі та його регіональних підрозділах сформована мережа реабілітаційних центрів, де за допомогою сучасного обладнання студенти проходять лікування.

В Університеті «Україна» триває реалізація Концепції інклюзивної освіти студентів з інвалідністю, послідовно впроваджується та удосконалюється система супроводу їхнього навчання. Плідно працює центр інклюзивних технологій, в якому діють три спеціалізовані підрозділи для роботи зі студентами з інвалідністю: відділи адаптації, спеціальних технологій навчання та медичний пункт.

З ініціативи університету щорічно проводиться Всеукраїнський студентський фестиваль творчості «Сяйво надій», конкурси наукових робіт, в яких беруть участь, зокрема, і студенти з інвалідністю. Цього навчального року проведено підсумкову науково-практичну конференцію в межах Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук за напрямом «Актуальні проблеми інклюзивної освіти».

Проте досвід інклюзивного навчання та реабілітації студентів, який має Університет «Україна», ще не набув належного поширення в інших ВНЗ.

За результатами міжнародної конференції напрацьовано низку рекомендацій до Верховної Ради, міністерств та громадських організацій. Зокрема, її учасники планують звернутися до парламенту з пропозиціями якнайшвидше розглянути законопроекти про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю та про їхню реабілітацію, закріпити в законодавстві принцип універсального дизайну та розумного пристосування в освітніх закладах. Щоб кожна людина, навіть та, що змушена пересуватися в інвалідному візку, змогла без перешкод потрапити в будівлю будь-якого вишу, дістатися найвищого поверху, посидіти в бібліотеці чи в аудиторії, скористатися санітарними зручностями.

Крім того, пропонують забезпечити практичну реалізацію принципу «кошти йдуть за студентом» — надавати державне адресне фінансування студентам з інвалідністю для отримання вищої освіти незалежно від форми власності ВНЗ, в якому вони навчаються. Учасники конференції зазначили, що механізми формування коштів для оплати навчання осіб з інвалідністю Фондом соціального захисту України потребують змін.

З огляду на події останніх років, вони пропонують МОЗу, Мінфіну та МОН розробити перелік необхідних умов та джерел фінансування навчання, перепідготовки та реабілітації поранених воїнів та інвалідів-учасників АТО.

Під час конференції було вирішено звернутися до згаданих міністерств з проханням надавати кошти вишам для індивідуального технічного забезпечення навчання студентів із сенсорними порушеннями й спрямовувати їх не лише до державних навчальних закладів. Учасники дискусії рекомендують владі передбачити фінансування Державної комплексної програми щодо забезпечення конституційного права на освіту осіб з особливими потребами, а також проектів із соціальної адаптації, професійної, медичної, психологічної реабілітації та працевлаштування людей з інвалідністю, підготовлених державними та недержавними навчальними закладами. В лікувальних закладах пропонують запровадити посади «ерготерапевт» та «фізичний терапевт», де працюватимуть фахівці, що здійснюють комплексний медичний, психологічний, соціальний супровід осіб з інвалідністю чи тимчасовими функціональними порушеннями.

Потребує уточнення наявний перелік медичних протипоказань щодо вступу до ВНЗ абітурієнтів з інвалідністю. Крім того, час розробити гігієнічні норми для організації навчального процесу та вимоги до облаштування навчальних місць таких студентів. Учасники конференції пропонують зобов’язати установи медико-соціальної експертизи безперешкодно на запит ВНЗ надавати розгорнуті індивідуальні програми реабілітації студентів з інвалідністю. У грудні 2017 року минає 8 років з часу ратифікації Верховною Радою України Конвенції про права осіб з інвалідністю, проте, на жаль, нині ми ще не можемо говорити про суттєві позитивні зрушення в реалізації її положень, зокрема статті 24 «Освіта».

В організації навчання, виховання та працевлаштування людей з інвалідністю чимало нерозв’язаних проблем. Потребує активізації та тіснішої взаємодії діяльність законодавчих і виконавчих органів влади, закладів освіти всіх форм власності й громадських організацій для удосконалення чинних та прийняття нових законодавчих і підзаконних актів, що регулюють впровадження інклюзивної форми навчання та розбудову інтегрованого освітнього середовища у вищій школі. Мають з’явитися дієві механізми впровадження ухвалених законодавчих ініціатив у системі загальноосвітньої підготовки.

Зокрема, є потреба у коригуванні рівня знань, які дають школярам з інвалідністю загальноосвітні й спеціалізовані навчальні заклади, для забезпечення успішного вступу та навчання у ВНЗ. Недостатнім залишається забезпечення осіб з інвалідністю індивідуальними спеціалізованими технічними засобами навчання, що не дає змоги компенсувати сенсорні порушення, які заважають таким школярам і студентам сприймати навчальний матеріал.

Не меншої уваги потребує питання широкого впровадження української жестової мови у сферу обслуговування та у діяльність органів влади усіх рівнів. Необхідно прискорити розробку нормативів роботи викладачів, перекладачів жестової мови, кураторів та інших фахівців, які працюють в інклюзивному освітньому середовищі навчальних закладів I—IV рівнів акредитації.

Також не вирішено питання щодо надання стипендій студентам з інвалідністю, які навчаються у ВНЗ недержавної форми власності, фінансування навчання в аспірантурі на контрактній основі талановитої молоді з інвалідністю. Нині у більшості українських вишів люди з інвалідністю не можуть навіть вільно пересуватися. Щоб зобов’язати створити для них елементарні зручності та технічні можливості, учасники конференції пропонують доповнити ліцензійні та акредитаційні вимоги МОН України до ВНЗ переліком необхідних умов для забезпечення інклюзії.

Імідж-центр Університету «Україна».
Фото надане ВМУРОЛ «Україна».

ВИШ СВЯТКУЄ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

9 грудня колектив Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» відзначив 19-ту річницю з моменту заснування. За цей час заклад підготував понад 140 000 фахівців із 101 спеціальності. Його випускники працюють в Україні та за кордоном.

Навчальний заклад відзначається потужною матеріально-технічною базою, широким спектром сучасних спеціальностей, висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом та має міжнародні договори з всесвітньовідомими ВНЗ. Базова структура університету складається з 6 інститутів, факультету біомедичних технологій та коледжу «Освіта». До складу вишу входять 32 структурно-відокремлених територіальних підрозділи, розташовані в різних регіонах країни.

Тут від початку впроваджують інклюзивну освіту, щоб дати людям з інвалідністю шанс стати успішними в житті. Майже 10 000 таких випускників згадують свою alma-mater добрим словом. Адже це єдиний у країні ВНЗ інтегрованого типу, відкритий для молоді різного рівня підготовки, різного стану здоров’я та соціальних можливостей.

„Голос України”