Як молодь з інвалідністю будує кар’єру в Україні? Три історії від Сareer Hub

Платформа Career Hub запустила освітній курс для молоді з інвалідністю, яка мріє спробувати себе у копірайтингу, графічному дизайні та відеомонтажі. Стати фрилансером чи фрилансеркою – унікальна можливість для всіх, хто прагне опанувати нову професію та нарешті відшукати улюблену справу. Як відбувається процес навчання та які плани вже будують учасники курсу – розповідає Сareer Hub.

Еліна

студентка напрямку «Відеомонтаж» курсу «Сareer Hub Pro: Фриланс» для молоді з інвалідністю

Дівчина на вогняному Феррарі

«Дівчина на вогняному Феррарі» – саме так її називають близькі і друзі, адже сама Еліна називає так своє крісло колісне. Еліна родом с Херсонщини, з селища міського типу, але багато років жила в Запоріжжі. Зараз в евакуації, після майже 9 місяців в окупації на Херсонщині, їй вдалося виїхати.

До повномасштабного вторгнення Еліна працювала фотографинею, займалася портретною та сімейною зйомкою в Запоріжжі та інших містах України.

«Зараз я просто екологічно намагаюсь повернути себе до творчості. Я її завжди любила, але останні всі події, окупація… я дуже рідко щось знімала, взагалі не світила камеру. Та й не той внутрішній стан був, бо до повномасштабного я знімала частіше всього теплі та дуже добрі історії. Творчість завжди для мене була про те, що всередині. А зараз всередині все трохи інше, тож намагаюсь «намацати» себе нову і курс, до речі, також допомагає почути себе більше», – розповідає Еліна.

Заново відкрила для себе фриланс

На фрилансі дівчина працювала ще 10 років тому близько 1,5 роки, у сфері копірайтингу, але зізнається, що не дуже на тому розумілася. Про курс Сareer Hub Pro: Фриланс для молоді з інвалідністю Еліна розповідає так: «Дуже імпонує, що в якості прикладів використовуються змістовні та глибокі відео. Не про парфуми та косметику, а про щось більш душевне, справжнє та глибоке. Вдячна за це організаторам»

«Раджу пам’ятати, що ми всі Люди і можемо все, якщо захочемо. Так, є перешкоди, але якщо просто сидіти і жалітися – ані в житті окремої людини, ані в суспільстві нічого не зміниться. Безплатна крута школа життя – робити крок вперед. Труднощі завжди будуть, факапи – також, але треба десь брати той досвід і йти вперед, не фокусуючись лише на труднощах. Вірити в свої сили, в свої бажання, не давати сумнівам інших це загасити. Адже завжди, з інвалідністю людина чи ні, вона буде чути чиїсь сумніви».

Про плани на найближче майбутнє Еліни після перемоги: «Взагалі я дуже хочу зняти міні-фільм та власноруч змонтувати його після деокупації Херсонщини. Це будуть історії життя людей з моїх рідних місць, звісно, якщо ці люди погодяться. Далі, можливо, почну співпрацювати з класними українськими проєктами. Розглядаю це як можливість почати працювати як фрилансерка, з дому. З останніми подіями це великий плюс. Якщо коротко: в планах знімати, монтувати, займатися улюбленою справою».

Еліна впевнена, що наше суспільство змінюється і починає потроху кожного і кожну сприймати на рівні: «Відкриваються нові центри, з’являються нові проєкти. Можливості зараз роблять перші впевнені кроки в нашій країні, і ці можливості є і самі ми».

Труднощі? Не дочекаєтесь

Вона радить молоді з інвалідністю розвивати своє бажання займатись улюбленою справою і нічого не боятися: «Я інколи так хвилювалась за деякі зйомки, але знала, що це означає, що я не просто йду щось «поклацати», мені не все одно, я хочу передати щось особливе в тому, що я роблю. Мій принцип – очі бояться, а руки роблять. Не зупиняйтеся ніколи, йдіть попри страх. Бажання сильніше за страхи. До того ж, цей шлях в будь – якому випадку прокачає купу персональних навичок і це круто».

Еліна також зазначає, що їй дуже сильно допомагають триматися наші Захисники і Захисниці. Віра в цих людей не дає дівчині опустити руки. Окупантам, труднощам і «опусканню рук» Еліна каже: «Не дочекаєтесь». Фотороботи Еліни можна переглянути у її профілі в Інстаграм.

Денис

студент напрямку «Відеомонтаж» курсу «Career Hub Pro: Фриланс» для молоді з інвалідністю

Перші кроки у фрилансі

Денис з Одеської області, місто Южне, але нині мешкає у Волинській області. На фрилансі Денис ніколи не працював, планував і планує опанувати звуковий монтаж. Працює у банківській сфері, має офіційне працевлаштування і долучився на курс перш за все для самореалізації. Адже має досить амбітні цілі: хлопець співає і хотів би розвивати цю справу у тік-тоці, інстаграмі та ютубі.

У 25 років в Дениса померла мати: «У людей з інвалідністю буває так, що нас виховують гіперопікуючі батьки, коли мама с дитинства каже, що зробить для тебе все. Так сталося і зі мною. Вона робила все, щоб мені було комфортно, аби мені було легше взаємодіяти з цим світом, але це мало ще й зворотну дію, адже вона так «обійняла» мене турботою, що не було причин та необхідності розвиватися самостійно. Коли вона пішла з життя, я зрозумів, що все: далі я живу самостійно і це відкрило для мене якісь зовсім нові горизонти. Почав слухати себе і розвивати навичку робити вибір».

Денис навчається на журналіста у ПЗВО «Міжнародний класичний університет ім.Пилипа Орлика» в Миколаєві. Курс Сareer Hub Pro: Фриланс йому порадила завідувачка кафедри журналістики та філології Валентина Стєкольщикова. За її словами, усі студенти мають природні задатки для розвитку, варто лише навчити їх та допомогти у самореалізації.

«Курс Сareer Hub Pro: Фриланс – перший курс, який я побачив саме для молоді з інвалідністю. Так, в університеті я навчаюсь безоплатно, і це круто, але цих можливостей недостатньо. Моя форма інвалідності дозволяє вільно пересуватися і спілкуватися, але так – далеко не у всіх. Тим більше, що після війни людей з інвалідністю буде більше, тому й підтримки від держави та суспільства, на мою думку, має бути більше»

Історія, якою варто пишатися

Навчання – історія, якою він насправді пишається. Йому 28 років, вчитися почав у 25 у зв’язку із життєвими обставинами. І так склалося, що в ті роки, коли всі його ровесники починали вчитися, йому потрібно було забезпечувати сім’ю, тому він відклав питання з освітою.

У 25 вступив в університет, хоча й розумів, що буде досить складно, адже буде вимушений навчатися з людьми, які за віком молодші. Це викликало певний дискомфорт, адже ніби вже доросла й сформована людина вступає на перший курс. Хлопець переймався, що інші будуть глузувати.

У Дениса були думки, що прожити без освіти можна. До того ж йому було цікаво абсолютно все, і тому він довго не міг визначитися зі спеціальністю, переймаючись, що через 2 роки «вигорить». Та оскільки він вже працював журналістом на місцевому телеканалі, все ж наважився здобути відповідний фах.

«Мій меседж такий: далеко не всі в наш час насміляться в такому віці піти вчитися. І я дійсно зловив себе на тому, що мозок дуже важко сприймає навчання. Ти наче заново запускаєш цей процес. Бо з 18 по 25 років я взагалі не навчався і було важко починати. Хотілося все кинути, проте завдяки підтримці близького оточення і власній мотивації досі все вдається. Якщо ви чогось хочете , але не вдалося тоді, коли це фактично роблять всі – не бійтеся, не звертайте увагу на думки інших та зовнішні обставини. Це ваше життя. Наслідки того, що Ви чогось не спробували, переживати тільки Вам. Шукайте підтримку та однодумців, що допоможуть на шляху до бажаних цілей і позбувайтесь тих, хто вас демотивує», – каже Денис

Після курсу Денис хоче повністю зануритися у створення власного контенту, створити портфоліо, записати музичні кавери, а вже потім – спробувати себе на фриланс-біржах.

Анна

студентка напрямку «Відеомонтаж» курсу «Сareer Hub Pro: Фриланс» для молоді з інвалідністю

Ніколи не цікавилася безоплатними можливостями

Анна з Києва, їй 25 років. Має інвалідність з 12 років – сколіоз, але все своє життя є соціально адаптованою. Саме тому вона ніколи не цікавилася можливостями, які пропонують держава, громадські організації, волонтерські ініціативи для людей з інвалідністю.

Про курс Сareer Hub Pro: Фриланс дізналася в одному з телеграм-чатів. Наразі Анна не працює, адже після операції стан здоров’я не дозволяє дівчині вийти на роботу за межами дому. Тому й побачила для себе можливість долучитися до курсу.

Анна про атмосферу на курсі: «Дуже дбайливе ставлення куратора Саші до студентів та студенток, хоча й навчатися прийшли дорослі свідомі люди, які мають мотивацію, якщо прийшли вчитися. Але я це толерую, адже на курсі є люди з різними захворюваннями, яким такий підхід допомагає відчувати себе комфортніше. Учасники всі дуже френдлі, всі підтримують одне одного, що є важливим компонентом навчання».

Власний блог на ютубі та виробництво шоколадної пасти

Попередній досвід роботи Анни пов’язаний із харчовим виробництвом. Працювала за цим напрямком декілька років, а потім створила власний продукт, який розробила спільно з власником компанії VIVO – шоколадно-горіхову пасту. Коли стан здоров’я дівчини погіршився і їй прооперували спину – покинула цю справу.

Ще до операції Анна з чоловіком створили власний кулінарний ютуб-канал «ABC Cooking»: «Чоловік монтував відео і постійно говорив, що було б класно, аби я також вміла це робити, адже він працював ще й на основній роботі і не вистачало ресурсу на хобі. Тому власне питання з вибором напрямку на курсі «відпало» одразу – це відеомонтаж».

«Мені пощастило, адже я у відносно безпечному регіоні України – вдома, в Києві, оточена любов’ю свого чоловіка. Чоловік – це моя основа сьогодні і завдяки йому я тримаюся. Зараз у всіх, я думаю, змінилася кар’єрна ситуація, особливо, коли фізичне місце роботи втрачено. Навіть якби я не мала операції і продовжила працювати на своєму виробництві, то все рівно б втратила роботу, адже виробництво знаходилося у Броварах, яке до квітня минулого року було небезпечною територією. Тому мати якийсь фах, який дозволяє працювати дистанційно – найкращий сценарій для українців сьогодні. Це мене і надихає навчатися на курсі»

Наразі дівчина не впевнена, що відеомонтаж – її остаточний кар’єрний вибір, однак це точно класна навичка: «Чи зможу я на цьому заробляти вже зараз – не впевнена , потрібно ще багато вчитися. Планую практикуватися на монтажі відео для нашого сімейного каналу».

Меседж Ані до молоді з інвалідністю, які перебувають у стані вибору: «Сьогодні я маю можливість вчитися, маю на це час і простір, маю можливість у повільному темпі обирати найкращий шлях для себе. Життя має продовжуватися. Йти у невідоме – завжди дискомфорт. І тут немає різниці: людина з інвалідністю ти чи ні. Страшно всім. Але є така штука, що якщо не спробуєш – точно нічого не зміниться. От точно. Маєш бажання певних змін – зроби це, а не вийде – спробуй інше. Тим більше, що нині є всі умови для розвитку, а наше суспільство – толерантне і підтримуюче».

Зареєструватися на майбутній курс від Career Hub можна за цим посиланням.

Курс реалізується Career Hub ГО Центр «Розвиток КСВ» в рамках програми «Мріємо та діємо», яка впроваджується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

Дмитро Журавель

#ШоТам