38 підприємствам, на яких трудяться люди з вадами слуху, потрібні замовлення
Коли 80 років тому створювали Українське товариство глухонімих, проблем у цих людей було хоч відбавляй: вони були абсолютно неграмотними, не навченими жодних спеціальностей, не мали роботи. Новостворена організація мала змінити це. Тим більше, що у спеціальній постанові Центрального виконавчого комітету та Ради народних комісарів, якою було створено УТОГ, йшлося про те, що основні його завдання — пошук та організаційне об’єднання глухих, а також навчання їх професій, працевлаштування, залучення глухонімих людей до суспільного життя, їхня адаптація до навколишнього середовища та захист прав інвалідів зі слуху.
З приватними фірмами важко конкурувати
Юрій Максименко, голова УТОГ, очолює цю організацію вже 25 років, тож відслідковує динаміку її розвитку протягом більш ніж чверті століття. Він зауважує:
— Коли створили УТОГ, грошей ця організація, звичайно, не мала, тож держава її фінансово підтримувала. Глухих треба було влаштовувати на роботу, але тоді їх на державні підприємства не брали, тому ми створили свої. Із часом розвивалося і наше товариство, тому у 1956 році ми добровільно відмовилися від фінансової допомоги. Після розвалу Радянського Союзу держава перестала займатися виробництвом, почалася приватизація та період переходу до ринкової економіки. З того часу у нас поменшало замовлень, нам важко конкурувати із приватними фірмами і перемагати в тендерах. Тож добре, що нині держава бере на себе обов’язок забезпечити спільноту глухих та сліпих роботою. У нас створені робочі місця, головне — щоб була робота. Тут держава пішла нам назустріч: є закон, який змушує звичайні підприємства працевлаштовувати 4% інвалідів. Тобто бізнесмен має давати роботу певному відсоткові інвалідів, або дати замовлення нам.
Однак згадана законодавча норма не вирішує всіх проблем людей з вадами слуху. Юрій Максименко найбільше переймається тим, щоб держава активніше звертала увагу на забезпечення замовленнями членів УТОГ. «Глухі будуть завжди. На жаль, медицина ще не навчилася долати цю проблему, тож наша організація не припинить свого існування. Для нас головне — забезпечити цих людей роботою. Бо виходить так, що більшість тендерів ми програємо маленьким приватним фірмам, яким легше організуватися, ніж нашим великим структурам. Нам потрібне навантаження наших підприємств. Хочемо працювати для українського ринку, навіть не за кордон», — зауважує Юрій Максименко.
Тим більше, що глухим нині є де працювати. За словами начальника виробничого відділу УТОГ Олександра Просоленка, нині в Україні функціонує 38 підприємств, на яких працюють інваліди зі слуху.
— З них 19 — швейні, ми можемо пошити майже будь-яку продукцію: верхній одяг, спеціальний, військову форму тощо. 11 — металообробні, виготовляємо, наприклад, вироби із дроту, а ще — електрообладнання тощо. Також є вісім деревообробних, там виробляють парти, більярдні столи, меблі, кухонні набори та інше, — розповідає Олександр Просоленко. — Всі ці підприємства створювали з метою трудової реабілітації інвалідів зі слуху. Адже вони, по-перше, мають чимось займатися. А по-друге, повинні мати можливість заробляти гроші. У кожній області України є по одному-два підприємства. Найбільше в Донецьку: аж чотири. На Харківщині, Львівщині та в Києві — по два.
За роки нашого існування ми перейшли від малих мануфактур до великих соціальних та трудових структур. Про трудові я вже розповів. А соціальні — це будинки культури, там інваліди зі слуху беруть участь у художній самодіяльності. А ще можуть реалізувати свої творчі нахили в різноманітних гуртках. До того ж, при кожному підприємстві є гуртожиток для глухих. Тобто коли люди до нас приходять працювати, ми надаємо їм житло.
Керівництво УТОГ пишається й тим, що в Україні створена досить розгалужена спеціалізована система навчальних закладів для дітей із проблемами слуху. Нині їх 50: є школи для глухонімих дітей, є для слабочуючих. Вони можуть здобути професійну освіту, хоч їм для цього доводиться докладати більше зусиль, ніж їхнім здоровим ровесникам.
Для людей з вадами слуху в Україні створено немало робочих місць. Фото Володимира Зaїки
«Об’єдналися у Міжнародну федерацію глухих»
— Є бажаючі отримати й вищу освіту, але зараз дуже важко навчатися, отримати хороші бали із ЗНО, конкурувати із здоровими абітурієнтами, — каже перший заступник голови УТОГ Ірина Шепшина. — Втім, Юрій Максименко ще у 2006-му домовився із тодішнім міністром освіти Василем Кременем, щоб у деяких вищих навчальних закладах, наприклад КПІ, Університеті технологій та дизайну, Університеті культури та інших були створені спеціальні групи для молоді з проблемами слуху. Система навчання та сама, що й у всього потоку студентів, просто до них приставлений перекладач жестової мови. Добре, що міністерство пішло нам назустріч: нині створені бюджетні місця для наших дітей за тими спеціальностям, які потрібні. Однак ми повинні виконати дві умови: забезпечити перекладачами та влаштовувати випускників на роботу, якщо вони приходять працювати на наші підприємства. Хоч якщо випускник хоче і може влаштуватися деінде — будь ласка.
Члени українського УТОГ співпрацюють із подібними зарубіжними організаціями, особливо з країн пострадянського простору. До них приїжджають гості з-за кордону: з Польщі, Білорусі, Росії, Болгарії, Румунії.
— Ми зустрічаємося приблизно один-два рази на рік. У кожній країні колишнього СРСР є своя організація глухих. Тому ми об’єдналися у Міжнародну федерацію глухих. Конгрес цієї організації збирається раз на чотири роки, ми також беремо в ньому участь. Досить часто розмовляємо по телефону через спеціального перекладача, переймаємо досвід. Це щодо питання виробництва. Втім, найкраща співпраця склалася в культосвітній сфері, особливо що стосується художньої самодіяльності, — каже Юрій Максименко. — До речі, щороку ми беремо трьох випускників естрадно-циркового училища у наш професійний театр «Веселка». Наші художники їздять за кордон, беруть участь у всеукраїнських і міжнародних виставках, вони досить відомі. Є й заслужені артисти України.
ДОСЬЄ «УК»
Українське товариство глухих — організація, що опікується інвалідами зі слуху в нашій країні. 4 червня 1933 року Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом та Радою народних комісарів було прийнято постанову про Українське товариство глухонімих. Цю дату вважають офіційним днем народження організації, мета якої — об’єднання громадян із порушеннями слуху і мови, захист їхніх законних прав та інтересів, забезпечення інтеграції у навколишній світ, підвищення загальноосвітнього та культурного рівня, надання інвалідам зі слуху допомоги у професійній, соціальний та трудовій реабілітації. З 1959-го УТОГ прийнято у Всесвітню федерацію глухих.
38 підприємствам, на яких трудяться люди з вадами слуху, потрібні замовлення
