Працевлаштування людей з інвалідністю в Україні може базуватися на основі двох моделей – Ломакіна

Працевлаштування людей з інвалідністю в Україні може базуватися на основі двох моделей, заявила радник-уповноважений президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

За її словами, на сьогодні в Україні проживає 2 мільйони 700 тисяч людей з інвалідністю, з них працевлаштовано лише 26%.

Вона також зазначила, що в умовах, якщо всі роботодавці реально виконають передбачену законодавством 4% квоту щодо прийому на роботу людей з інвалідністю, всі вони будуть працевлаштовані, проте теорія та практика – різні площини.

“Ми розмовляли з компаніями, з підприємцями і знайшли дві моделі. Перша – соціальні підприємці. Ті, які під час створення бізнесу, ставили та ставлять у його основу ідеали суспільства вище за заробіток. Ви, напевно, знаєте такі приклади. Наприклад, київська хлібопекарня Good Bread from Good People або харківський ресторан “Сніг на голову”, де працюють люди з ментальними порушеннями. Тобто люди спочатку хотіли зробити благо і вже після того оформили його у соціальне підприємництво”, – розповіла Ломакіна.

Другою моделлю, як зазначає радник-уповноважений президента з питань безбар’єрності, є застосування українськими кампаніями практик міжнародного бізнесу.

“Що найважливіше у таких кампаніях: принципи політики, корпоративні стандарти, розпорядок дня, правила однакові для всіх співробітників незалежно від наявності у них фізичних чи ментальних порушень. І якщо ці правила не дотримуються, до всіх застосовуються однакові підходи… Така політика рівності передбачає, що людина з інвалідністю може мати більше потреб і компанія готова піти на їх задоволення, але правила є правила, показники є показники, результат є результат, і саме в такій ситуації всі ці страхи, про які розповідають українські підприємці (про складнощі зміни підходу до працівника з інвалідністю, якщо він щось робить не так (або у нього недостатня кваліфікація), правильною постановкою процесу організації роботи просто нівелюються”, – сказала вона.

Крім того, за словами Ломакіної, у міжнародних кампаніях дуже багато уваги приділяють навчанню персоналу та вивченню можливостей своїх співробітників.

“Програми їхнього корпоративного навчання спрямовані на закриття слабких сторін та розвиток сильних. Упевнена, що все це можливо і в українських умовах, якщо поставити в центр уваги людину, її кваліфікацію”, – додала вона.

За її словами, практика свідчить про те, що саме такий підхід дає змогу виконувати навіть не 4%, а 6% квоту влаштування на роботу людей з інвалідністю.