Свічки, виготовлені вихованцями центру «Дорога життя», купують європейці

Уже впродовж кількох років у медико-соціальному реабілітаційному центрі «Дорога життя» в рамках програми соціально-трудової реабілітації вихованці центру на окремих заняттях займаються виготовленням свічок.

У 2010 році спеціальне обладнання, а також матеріали для таких занять центру подарували голландські друзі – організація «Філадельфія сепорд». Тож нині два рази на тиждень молоді люди з інтелектуальними вадами розвитку, котрі займаються у центрі, за допомоги педагогів плавлять парафін, додають йому «кольору» і заливають у спеціальні форми. Так народжуються свічки – великі і маленькі, квадратні і круглі, у вигляді квіточок, сердець чи зірок.

Виготовлення свічок, як і будь-які інші заняття для розвитку дрібної моторики рук, кажуть соціальні педагоги центру «Дорога життя», для людей з обмеженими можливостями дуже корисні. Такі заняття, розповідає соціальний педагог Марія Купар, сприяють розвитку фантазії, закріплюють поняття величини і форми, є «інструментом» для вивчення і запам’ятовування кольорів.

Виготовляються свічки на спеціальному устаткуванні: своєрідному столі з вміщеним всередині «баком» для нагріву води. Парафін плавиться в окремій “каструлі”, а далі розливається по металічних посудинах у вигляді ніби видовжених кружок, які також опускаються у теплу воду. У цих «кружках» у парафін додають фарбу, в залежності від того, якого колір повинна мати майбутня свіча. Ці ж ємності використовуються для переплавлення «бракованих» свічок, форма яких не вдалась, а з отриманого матеріалу створюються нові. «Температура води має бути не менше 90 градусів, інакше парафін погано плавиться, потім свічки погано застигають, а це – брак. Розливаємо парафін ми самі, щоб учні не попеклись, вони, натомість, роблять «полегшену» роботу: протягують нитку для гноту, чистять форми, ламають крихту», – розповідає Марія Купар.

«Ламають крихту» – це значить ріжуть дрібними шматками застиглий на спеціальній поверхні парафін. Ці шматки потім додають у форму із майбутньою свічкою, й таким чином уже в свічці можна побачити різнокольорові «деталі»-кубики.

Для того, щоб парафін застиг вже у формі, необхідно щонайменше 2 години часу, в цей час «каструля» з рідким розплавленим теплим парафіном має знаходитись під рукою – у формі свіча ніби «осідає», тому парафін необхідно постійно доливати, аби уникнути браку. «За один день ми виготовляємо приблизно 25 свічок. Маємо 2 заняття на тиждень, в один день займається одна група, в інший – інша: приміщення невелике, і щоб вихованці не штовхались і не було скупчення. Тобто, за тиждень у нас виходить порядка 50 свічок за 2 заняття», – розповідає Марія Купар.

Готові свічки «реалізовуються» на благодійних заходах, організованих центром «Дорога життя». Люди охоче купують свічки на виставках-ярмарках, на благодійних концертах. А в грудні, за словами Марії Купар, партія у 300 свічок «поїхала» у Словаччину – на замовлення. «Під час благодійних заходів ми облаштовуємо скриньки для збору коштів, в тому числі, від продажу свічок. Ці гроші потім використовуємо на закупку матеріалів для подальшої роботи: наприклад, тільки 100-200 кг парафіну коштує близько 4-5 тисяч гривень», – каже педагог центру.

До речі, закупити якісний парафін, за словами Марії Купар, в Україні досить проблематично. Так само, як і спеціальну фарбу у вигляді «таблеток», і форми для виливання свічок: «У нас ще залишилось трохи парафіну, привезеного три роки назад голландцями – вітчизняний менш якісний, сіруватий, а європейський білий, він довго горить, не коптить і не має різкого запаху. Свого часу ми мали проблему і з придбанням фарб, виходили з ситуації, купуючи воскові олівці. Але з ними теж незручно працювати: коли олівці топляться, фарба осідає на дно і свічка набуває нерівномірного кольору».

Чи практикують такий вид працетерапії, як виготовлення свічок, десь в інших аналогічних вітчизняних соціально-реабілітаційних закладах, сказати важко. Але те, що такі заняття мають гарний ефект, а вихованці «Дороги життя» виливають свічки з інтересом і радістю, створюючи навіть воскові «писанки» до свята Великодня – можна переконатись на власні очі.

Ужгород

Тетяна Кашуба

Закарпаття онлайн +ФОТО