Проблеми у здійсненні реабілітації потерпілих на виробництві

Територіальним управлінням Рахункової палати по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях проведено перевірки в рамках аудиту ефективності використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на медичну, професійну та соціальну реабілітацію потерпілих на виробництві у відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області.

Результати контрольного заходу вказують на те, що досягнення мети державної політики у сфері соціального захисту інвалідів – зниження рівня травматизму та задоволення потреб у відновленні здоров’я залишається актуальним завданням для Одеської області (у 2012 році – 340 випадків, у 2013 році – 295 випадків), оскільки переважна більшість нещасних випадків сталася через організаційні та людські фактори: порушення трудової та виробничої дисципліни, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, порушення правил безпеки руху тощо.

Якість підготовки у системі МСЕК індивідуальних програм реабілітації інвалідів, якою займаються переважно медичні працівники, перебуває на низькому рівні. У результаті підготовлені структурами МСЕК індивідуальні програми реабілітації інвалідів не містять належних заходів із соціальної та соціально-трудової реабілітації інвалідів, що мають вирішальне значення для впровадження та реалізації в Україні сучасної соціальної моделі життєзабезпечення інвалідів, залучення їх до ефективної участі в житті суспільства на одному рівні з іншими громадянами. Це позбавляє мільйони інвалідів в Україні можливостей ефективної соціальної інтеграції та повноцінного життя, прирікає їх на соціальну ізоляцію. З причини відсутності обласного центру реабілітації інвалідів та спеціально обладнаних палат у лікарнях для інвалідів першої групи із спинальними травмами в Одеській області та у м. Одеса проводиться обстеження та лікування потерпілих у спеціалізованому ТОВ «Медичний центр «INTO-SANA». При цьому у звичайній клінічній лікарні вартість витрат на лікування та обстеження інвалідів із спинальними травмами була б у три рази дешевшою (від 25 тис. грн до 65 тис. гривень).

Статистика останніх років вказує на те, що потерпілі (інваліди – спинальники) не мають можливості оздоровлюватися в місцевих санаторіях, оскільки інваліди у переважній своїй більшості – люди похилого віку і за станом здоров’я не можуть їхати на оздоровлення у більш віддалені регіони України. Це стосується також інвалідів І групи, яким МСЕК визначено санаторно-курортне лікування із супроводом.

Отже, зазначені проблеми негативно вплинули на виконання завдань, поставлених перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань щодо зниження рівня травматизму та задоволення потреб у відновленні здоров’я громадян Одеської області.

Мария Шаповал

«Одесские известия»