Проблема є, а що з її розв’язанням?..

У Краматорську на базі Донбаського міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів відбулася конференція на тему «Ставлення суспільства до проблем учасників АТО та внутрішньопереміщених осіб». Участь у заході взяли представники громадських організацій, установ соціального захисту та волонтерської спільноти. Оборонне відомство на заході представляв головний інспектор з гуманітарного та соціального забезпечення Головної інспекції МО України полковник Валентин Федічев.

Краматорськ у буквальному сенсі сьогодні живе у прифронтовому ритмі. Після того, як сюди тимчасово перебазувалася Донецька облдержадміністрація, навантаження на органи державної влади збільшилося в рази. До існуючого комплексу соціальних проблем додалися і пов’язані з так званими переселенцями, яких у місті кілька десятків тисяч. Війна змусила цих людей залишити рідні домівки і рятуватися у відносно спокійному місті. І їхні соціальні проблеми потребують невідкладного вирішення, адже багато переселенців не мають навіть найнеобхіднішого. Тому у промовах емоції, як кажуть, били через край.

Невипадковим було й місце проведення заходу, адже Донбаський міжрегіональний центр професійної реабілітації інвалідів має великий досвід роботи і успішно виконує свої функції, попри безліч проблем, як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. І не скористатися цим досвідом було б просто не по-державницьки. Величезні напрацювання цього та інших центрів (в Україні їх 12) в царині повернення інвалідів до нормального життя є сенс взяти на озброєння для реабілітації військовослужбовців, які отримали поранення під час проведення АТО.

— Ми сподіваємося, що ініціатива і наполегливість краматорського центру профреабілітації інвалідів спонукає керівництво Міністерства соціальної політики України до запровадження системи державної медичної, психологічної та професійної реабілітації захисників України, які отримали важкі поранення під час проведення АТО, — зазначив у промові полковник Валентин Федічев.

Йдеться про необхідність розробки державної програми соціальної реабілітації військовослужбовців та цивільних мешканців, які отримали поранення під час бойових дій. Адже війна колись закінчиться, а проблеми, які вона спричинила, залишаться. І з часом вони загострюватимуться.

Соціальний захист воїнів АТО не може обмежуватися лікуванням поранених, їхнім протезуванням, компенсаційними виплатами та призначенням пенсій. Йдеться про створення державою умов для професійного навчання та отримання конкурентної на ринку праці професії, гарантованого працевлаштування. Людина, яка втратила здоров’я, захищаючи Батьківщину, має жити повноцінним життям, а не виживати

Так, на думку фахівців, Україні не уникнути «синдрому АТО», як це свого часу відбулося в США («в’єтнамський синдром») та СРСР («афганський синдром»). Але мінімізувати його наслідки реально і конче необхідно.

— Соціальний захист воїнів АТО не може обмежуватися лікуванням поранених, їхнім протезуванням, компенсаційними виплатами та призначенням пенсій. Йдеться про створення державою умов для професійного навчання та отримання конкурентної на ринку праці професії, гарантованого працевлаштування. Людина, яка втратила здоров’я, захищаючи Батьківщину, має жити повноцінним життям, а не виживати, — акцентував полковник Валентин Федічев.

Тому виникає потреба в об’єднанні зусиль відповідних структурних підрозділів Міністерства оборони України, МВС, інших силових відомств та спеціалістів Мінсоцполітики задля вирішення проблемних питань реабілітації військовослужбовців, поранених під час АТО.

На жаль, часу на розв’язання проблеми майже не залишилося. Вона вже загострюється, а питання комплексної реабілітації осіб, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, перебуває на організаційній стадії і те тільки завдяки ініціативі людей, які безпосередньо знаходяться в зоні проведення АТО.

Що ж до органів місцевої влади та фахівців Міністерства соціальної політики, які б мали приділити цьому питанню якнайбільше уваги та вже давно «бити на сполох», то вони обминули конференцію на тему «Ставлення суспільства до проблем учасників АТО та внутрішньопереміщених осіб» своєю увагою…

Проблему можна намагатися не помічати, але від цього вона не зникне. Чи розуміють це чиновники — питання риторичне.

Андрій Задубінний,
із зони АТО

Народна армія