В Україні за останні роки на 20% збільшилась кількість дітей з інвалідністю та ДЦП. Зараз у державі налічується близько 160 тисяч дітей з особливими потребами. Про це повідомив директор Вінницького реабілітаційного центру “Промінь” Віталій Донець, посилаючись на дані Держкомстату.
– Дитячий церебральний параліч пов’язаний найчастіше з травмуванням дитини під час пологів. На мою думку, краще робити кесарів розтин і не наражати себе і своїх дітей на небезпеку, – переконаний Віталій Донець. – Інші хвороби, які спричиняють інвалідність – це і наслідки вибуху на ЧАЕС. Ну і, звісно, хвороби, які передаються генетично.
Діти з інвалідністю потребують соціалізації, підтримки фізичного розвитку і реабілітації. Усе це – кошти. За словами Віталія Донця, на двотижневу реабілітацію дитини в середньому витрачається близько 25 тис. грн.
Водночас спеціалісти відмітили тенденцію: найчастіше родини, в яких є діти з особливими потребами – неповні, матері самотужки займаються вихованням таких діток.
Безплатну допомогу та реабілітацію діти з інвалідністю можуть отримати тільки у трьох центрах в Україні. Це Миколаївський, Луцький і Вінницький, які підпорядковані Міністерству соціальної політики. Вінницький центр “Промінь” надає 26 послуг.
Збільшення кількості дітей з інвалідністю і ДЦП у “Промені” відчули на собі. Заклад розрахований на 500 дітей. Але за минулий рік сюди звернулися 1393 дитини. На деякі апарати потрібно навіть ставати у чергу за два-три місяці.
– Це роботизовані ортези, які допомагають розробляти опорно-рухові навички дітей. “Локомат” призначений для дітей до 10 років, які не ходять. Фіксуються тазові, гомілково-ступневі та колінні суглоби, аби дитина правильно ставила ніжку. Такий апарат розрахований на 8-10 дітей на день. У нас проходять 16-18, – розказує директор центру “Промінь”.
Пані Іванна з донькою Анелією до вінницького центру приїхали з Рогатина Івано-Франківської області. Під час уроку трудового мистецтва Анелія сиділа поруч з мамою і з серйозним виглядом спостерігала за іншими дітьми.
– Моїй доньці 13 років, у неї ДЦП, півроку тому робили операцію, а зараз приїхали на реабілітацію, розробляємо суглоби. Це дуже важкі процедури, болючі. Тому Анелія виглядає такою серйозною та втомленою, – розповідає пані Іванна. – Доньці дуже сподобалася арттерапія, де дітки ліпили вироби із солоного тіста. Ми ще відвідували психолога, ходили на музичні заняття. Я дуже задоволена, шкодую, що ми раніше не приїздили сюди.
Загалом того дня на трудовому мистецтві діти займалися бісероплетінням, воно розвиває дрібну моторику. Дівчинка Настя на уроці змайструвала з бісеру рожеве порося.
– Знаєте, чому я зробила свинку? Бо зараз рік свинки. А ще я пробувала робити браслетики, але вони не дуже в мене виходять, – поділилася вона оцінкою. Ще один хлопчик вчився самостійно перекладати предмети з одного кошика в інший – за допомогою спеціальних щипців.
Заступниця директора з медичної та фізичної реабілітації центру Людмила Назарчук каже, що в “Промені” отримують психологічну допомогу й батьки особливих дітей. Батькам пояснюють, як себе поводити, на що звертати увагу. І серед таких речей – елементарні, як можуть комусь здатися, але дуже важливі для сімей з дітьми з інвалідністю – навчитися самостійно їсти, пересуватися, вдягатися, аби хоч трішки, але мінімізувати залежність від дорослих.
– Рідко хтось з батьків відкривається і розповідає про свої проблеми. Я вважаю, потрібно працювати з ними й доводити, що вони не повинні соромитися. Раніше таких дітей не показували, вони постійно сиділи вдома. Зараз тенденція трішки змінилася, і батьки розуміють важливість реабілітації і свою відповідальність, – аналізує Людмила Назарчук.
